Зустріч із Маяківським сільським головою Віктором Дяченком переносилася кілька разів. Щільний графік перших днів роботи новообраного керівника не залишав вільного часу для інтерв'ю. Зустрічі з виборцями, тренінг із боротьби з корупцією, семінар сільгоспвиробників і багато чого іншого вщерть заповнювали ці, можна сказати, організаційні дні. Але ось, нарешті, можливість поговорити надалася.
– Як пройшов семінар, присвячений боротьбі з корупцією?
– Виступив. Звернув увагу присутніх на те, що тепер виборці дивляться на нас не як на звичайних людей, із властивими їм перевагами й недоліками. Ми тепер насамперед ті, кому жителі довірили представляти їхні інтереси, дбати про добробут. На нас звернено пильну увагу. Тому кожен мусить розпочати цю боротьбу із себе: припиняти будь-які спроби, навіть слабкі натяки на хабарництво. Тоді довіру людей удасться відродити.
– Який посил відчуваєте від свого електорату?
– Відчуваю, що багато хто здивований. Сподіваюся – приємно. Люди чомусь із великим подивом ставляться до того, що сільський голова ходить на роботу пішки. На жаль, громадяни звикли до того, що через деякий час обранці народу красуються в дорогих авто, замовляють літаки, відпочивають за кордоном. Звідси й недовіра. Це треба змінювати.
– Що ще Ви маєте намір змінювати в селі?
– Маякам, великому населеному пункту при гирлі Дністра, загрожує, я вважаю, екологічна катастрофа. Смітники стали стихійними та масовими. У деяких місцях, зокрема по берегу річки та уздовж доріг, що ведуть до села, утворилися купи сміття. Необхідно зайнятися організованим його вивезенням, закупити нову техніку. Стару й технікою ж бо назвати язик не повертається.
Також треба закінчити перепідключення жителів до водопроводу, впритул зайнятися перепаюванням землі.
Мене тішить, що в селі цієї осені було багато весіль, утворилося багато молодих родин. Усі вони хочуть жити у своїх домівках, обробляти свою землю – гніздитися тут, на рідних просторах. Заважати цьому було б просто злочинно. Тому наша команда зараз працює над цим.
Ще хочемо найняти юриста, який працюватиме в будинку сільради й консультуватиме жителів. Так відпаде необхідність їздити до Біляївки з будь-якими, найдрібнішими юридичними питаннями.
У нас багато молоді. Я вдоволений тим, що молоді люди з'явилися і в оновленому складі сільради.
Ще в планах – вдихнути в наш Будинок культури нове життя, побудувати гарний спортивний майданчик.
– Як правило, в цій частині розмови інтерв’юйовані говорять про те, що все впирається в гроші…
– Так, звичайно, залежимо від фінансування. До речі, хотів би подякувати директорові департаменту фінансів облдержадміністрації Марині Зінченко – депутатові облради від Біляївського району, яка завжди знаходиться на зв'язку з нами, керівниками місцевих рад. Контролює, якщо треба, підказує, як доцільніше вчинити в тій чи іншій ситуації.
Повертаючись до вашої фрази: ми, звичайно, плануємо залучати кошти за рахунок грантів. Цими днями у нас відбувся великий семінар аграріїв, який зібрав фахівців із селекції з Києва й Одеси. Вірю, в майбутньому відвідають нас і гості із зарубіжжя. Сьогодні відкриваємо свій сайт, за допомогою якого користувачі зможуть бачити, як і чим ми живемо, а потенційні інвестори – оцінювати перспективи для своїх вкладень.
– Ще у вашого села є козир…
– Безсумнівно, це Дністер. Ми побудували на березі невеликий кемпінг, обладнали комфортний пляж.
До розмови долучився, підійшовши, наймолодший депутат Маяківської сільської ради Олександр Шевчук:
– Крім того, що став депутатом, працюю тренером у Біляївській дитячо-юнацькій спортивній школі. Помітив, що останнім часом діти стали частіше намагатися прогулювати або квапляться закінчити комплекс вправ, щоб скоріше взятися за планшет. Розумію, що це своєрідний бич сьогодення. Що ж тоді говорити про наших сільських дітей, які в рази менше займаються спортом?!
У молодого депутата підростають двоє діток – шестирічний Дмитрик і півторарічна Ганнуся. Олександр мріє, що дуже скоро вони зможуть разом ходити не тільки на дитячий майданчик, але й на спортивний.
– Зараз модно займатися паркуром. В Одесі вже багато спеціальних майданчиків. Є такий і в Біляївці. Переконаний, що в Маяках можна спорудити не гірший, і він матиме успіх, – говорить депутат. – Ще б хотілося бачити тут парк, куди можна вийти у вихідний день і посидіти на лаві з родиною. Поки що в Маяках такого місця немає…
Справді, багато чого в Маяках поки що немає… Але є мальовничий край з повноводною рікою і люди… Молоді, із запалом і бажанням зробити свою маленьку батьківщину кращою, чистішою, світлішою.
