Нинішня сесія Одеської обласної ради збіглася з 48-м днем народження губернатора Одещини Міхеіла Саакашвілі. Через відсутність іменинника, який перебуває з візитом у Польщі, подарунок від депутатів нинішнього скликання йому передасть перший заступник голови ОДА Володимир Жмак.
Мабуть, не меншим подарунком для керівників регіону стало прийняття на сесії ряду програмних документів, розроблених у стінах облдержадміністрації, зокрема Стратегії економічного та соціального розвитку Одещини до 2020 року.
Втім, перш ніж перейти до розгляду порядку денного, депутати заслухали ще кілька повідомлень.
Як інформував голова обласної ради Анатолій Урбанський, у проміжку між другою та третьою сесіями було створено депутатську групу «За розвиток північних районів Одещини». Крім того, було зачитано звернення учасників пікету, що порушили питання про фінансування газети «Чорноморські новини». Ситуацію розрядив Анатолій Урбанський, який поінформував про перспективу розв’язання проблеми на одній з наступних сесій.
Що стосується різних програмних документів, то цілком очікуваною стала дискусія навколо вже згаданої Стратегії, до тексту якої були висунуті докори в неконкретності. Але прихильники проекту говорили, що план заходів буде представлений уже на початку наступного року. Ситуацію загострював той факт, що до сьогодні подібні стратегії не були прийняті лише у двох областях України (Одеській та Тернопільській), а без них не можна розраховувати на виділення коштів із Державного фонду регіонального розвитку. Після тривалої дискусії проект рішення був затверджений.
Досить актуальними видавалися положення Програми енергоефективності Одещини на 2016 – 2018 роки. За словами Тетяни Марченко, т.в.о. директора «житлового» департаменту ОДА, серед основних цілей Програми: зменшення (за три роки) споживання газу на 20%, встановлення лічильників теплової енергії, модернізація наявних котелень, позбування застарілого (понад 30 років) устаткування і – зрештою – зниження тарифів на послуги теплопостачання. Цей документ підтримали 69 депутатів.
Висувалися претензії до підрозділів облдержадміністрації стосовно пізно представлених на розгляд матеріалів або допущених фактичних помилок. Директор департаменту фінансів ОДА і депутат облради Марина Зінченко пояснювала ситуацію ліквідацією й реорганізацією ряду структур.
Певні недоліки в роботі визнала й радник губернатора Марія Гайдар. Презентуючи програми підтримки малозабезпечених верств населення, вона обіцяла надалі організувати щільніше обговорення в постійних комісіях.
Частина змін, внесених до регіональних програм, була пов’язана із затримкою фінансування у 2015 році й перенесенням невеликих сум на 2016-й. Такі пункти порядку денного питань не викликали. А от там, де йшлося про серйозні фінанси, дискусія ставала досить жорсткою.
Найпоказовішим у плані зауважень і пропозицій стало обговорення бюджету на наступний рік. Загальна картина вимальовується така.
– Обсяг обласного бюджету становить 2,8 мільярда гривень, – повідомила Марина Зінченко. – Дохідно-видаткова частина сформована на підставі чинного законодавства, міжбюджетні трансферти – на рівні 2015 року. При цьому власні джерела облбюджету у вигляді податків і зборів становлять 1,1 мільярда. Власний ресурс складається з 23 податків і платежів, основним з яких є податок на доходи фізичних осіб – 720 мільйонів.
Щоб зрозуміти соціальну значущість обласного бюджету, необхідно підкреслити: це утримання 182 обласних установ, підтримка 18 комунальних підприємств, зарплата 30 тисяч бюджетників, низка програмних культурних заходів та інвестиційні витрати на соціально-економічний розвиток.
Крім того, як підкреслила Марина Зінченко, нинішній бюджет у своєму форматі – шлях до подальшої децентралізації. Фінансова підтримка об’єднаних громад (з бюджету розвитку плюс прямі державні субвенції) має показати, що такий шлях продиктований не тільки політичною, але й економічною доцільністю.
Зупинимося на найгостріших «довколабюджетних» дискусіях.
Представники «Опозиційного блоку» дорікали голові облради Анатолію Урбанському щодо лобіювання інтересів Ізмаїла та Ізмаїльського району. Відповіддю на ці докори став аналіз розподілу бюджету розвитку за попередні вісім років, де було показано, що Бессарабія та Придунав’я залишалися без належної уваги й тепер настала їхня черга.
Ще одним активно обговорюваним пунктом стало виділення 40 млн гривень на дамбу Хаджибейського лиману. Повідомлялося, що одеська міська влада вже фінансує розробку проектно-кошторисної документації і є надія на залучення державних коштів.
100 млн передбачено в обласному бюджеті на ремонт траси Одеса – Рені. Це прецедент: з обласного бюджету фінансується ремонт траси державного значення. На пропозицію голови бюджетної комісії Євгенії Абрамової, 100 «обласних» мільйонів почнуть витрачати тільки в разі надходження обіцяних коштів із Держбюджету. Постало питання й про відрахування Одеської митниці на ремонт. Як відзначив заступник голови обласної ради Юрій Дімчогло, у Львівській області такий експеримент протікає досить успішно, а от наш регіон поки що не може похвалитися результатами. Відгукуючись на пропозицію депутатів, Анатолій Урбанський пообіцяв передати запрошення голові Одеської митниці Юлії Марушевській і попросити її розповісти на сесії про перспективи наповнення обласного бюджету.
Було й чимало інших зауважень – аж до критики комунальних підприємств, витрати на утримання яких значно перевищують одержувані доходи.
Завершення третьої сесії обласної ради VII скликання ознаменувалося двома політичними заявами. Перший заступник голови обласної ради Олег Радковський від імені своєї політичної сили («Батьківщина») жорстко розкритикував діяльність уряду. Однак його пропозиція розглянути питання про вимогу відставки Прем’єр-міністра потрібної кількості голосів не набрала. Зате депутати підтримали свого колегу Дмитра Чапіра з фракції «Довіряй ділам». Ішлося про тарифи на газ. Звернення до Кабміну й Національної комісії буде опубліковано в «Одеських вістях». Суть же його полягає в такому. За нині чинними нормами у період із 1 жовтня по 30 квітня населення платить так: до 200 кубів газу на місяць – 3,6 гривні за кубометр, понад – 7,188 гривень. Водночас мінімальна витрата газу жителями сільської місцевості в опалювальний сезон становить 400-500 кубометрів. Непід’ємні тарифи ставлять людей на межу виживання. Запропоновано підняти планку пільгового газоспоживання до 400 кубометрів на місяць.
Загалом же депутати продемонстрували небайдужість і готовність ретельно вникати в усі пропоновані їм питання.
