Чи спрацює у нас «план Маршалла»?

Довідка «ОВ». Найбезкорисливіший акт в історії

«План Маршалла» — програма економічної допомоги Європі після Другої світової війни. Запропонована 1947 року держсекретарем США Джорджем К. Маршаллом. Згідно з цією програмою було створено Адміністрацію економічного співробітництва, що загалом надала західним країнам-учасницям 13,3 мільярда доларів (125 мільярдів у цінах 2013 року). Вінстон Черчилль назвав «план Маршалла» найбезкорисливішим актом в історії.

Про зміну ситуації в Західній Європі внаслідок «плану Маршалла» свідчить те, що щорічна допомога в 4-5 млрд доларів дозволила за три роки збільшити випуск продукції на 20 млрд доларів. За цей час ВВП у країнах повоєнної Європи підвищився майже на 33%, промислове виробництво зросло на 40% у порівнянні з довоєнним рівнем.

«Планом Маршалла для України» називають цей документ у мас-медіа. Європейський план для України презентували у Вільнюсі 6 листопада.

Раніше він мав назву «литовський», адже саме ця прибалтійська країна провела велику роботу над створенням програми. Вона передбачає виділення для нашої держави п’яти мільярдів євро щорічно. Загалом грошова допомога розрахована на десять років. Передбачено, що отримані кошти будуть спрямовані на розробку інфраструктурних проектів у регіонах. 

Ініціатори проекту, після його обговорення у Сеймі Литви, поспілкувалися з  українськими журналістами та ознайомили їх з основними ідеями нового  плану. На їхню думку, він може позитивно вплинути на розвиток економічної системи нашої держави.

– Для Прибалтики та Литви зокрема Україна є важливим стратегічним партнером, – каже заступник голови литовського парламенту Гедімінас Кіркілас. – Ми зацікавлені, щоб держави, з якими ми прагнемо співпрацювати, були успішними та стабільними. Звісно, в Україні зараз вистачає проблем на кшталт корупції та війни на сході. Можливо, зараз вона робить одну з останніх спроб змінити ситуацію на краще та показати позитивний приклад іншим країнам.

Під час подальшої бесіди конкретизувалося, що під «іншими країнами» мається на увазі передусім Росія, чия зовнішня політика в останні роки «викликає занепокоєння» у провідних європейських держав. Литовці побоюються, що РФ намагатиметься поширити свій вплив на Прибалтику, викорис­товуючи не наймирніші методи. Тому Литва і підтримує нашу державу в усіх питаннях, пов’язаних із безпекою та розвитком. На Заході за нею навіть закріпилася репутація «адвоката України в Європі».

Звісно, самого тільки бажання нашого прибалтійського партнера недостатньо. Для втілення програми підтримки потрібне схвалення Єврокомісії та прагнення України працювати самостійно. У нас є багато проблем. Один з литовських авторів «українського плану Маршалла», Андріус Кубіліус, навіть пожартував, що якби він міг, то дві третини б усіх коштів спрямував на наші дороги. Однак майже відразу наголосив, що ми самі мусимо визначити найактуальніші для себе проблеми. Матеріальна допомога Євросоюзу має бути тільки допомогою, а не «чарівною паличкою», що без усіляких зусиль із нашого боку все вирішить.

– Зараз однією з найбільших проблем української економіки є брак інвестицій, які б спрямовувалися на розвиток інфраструктури та підтримку українського малого бізнесу, – вважає заступник голови Комітету Європейських Справ Андріус Кубіліус. – За нашими підрахунками, п’ять мільярдів євро матеріальної допомоги могли б забезпечити зростання української економіки на 6-8%. За досвідом Литви, цього відсотку вже достатньо, щоб громадяни почали відчувати позитивні зміни в побутовому житті.

Останнім часом Україна активно взаємодіє з країнами Балтії, налагоджуючи ділові та економічні зв’язки. Одеський регіон, зокрема, співпрацює з Литвою в рамках проекту «Вікінг», який передбачає використання комбінованого виду транспорту, що об’єднує морські та залізничні шляхи. Так, литовський порт Клайпеда отримав прямий вихід до портів Одеси та Чорноморська. І, судячи з останніх тенденцій, наша співпраця з Литвою буде тривати. Тому тут уже для обох сторін вигідно бути успішними та мати можливості для стабільного розвитку.

Вільнюс – Одеса

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті