Хороший моряк пізнається в бурю

Нинішньої весни виповнилося чотири роки події, котра сколихнула  всю Україну, коли молоді курсанти заспівали в Севастополі Гімн України.

Таким чином юні військові моряки продемонстрували свою вірність Батьківщині під час російської анексії Криму. Як відомо, президент РФ Володимир Путін підписав розпорядження про відродження Чорноморського вищого військово-морського училища ім. Нахімова. Під  час блюзнірської заміни прапорів із українських на російські, українські курсанти заспівали Гімн України.

Прикро про це казати, але більшість військовослужбовців у Криму   зрадили присягу та український народ. Навіть такі із адміральськими пагонами, як новоспечений командувач ВМС  Березовський. А ось ці хлоп’ята показали, що вони козацького роду. Це патріоти України, військовослужбовці, які  залишились вірними присязі. Серед них (колишні ліцеїсти) Олександр Рагуля, Михайло Василенко, Дамір Аулін та інші.

У 2016 в Одесі 32 курсанти закінчили інститут ВМС Національного університету «Одеська морська академія», отримали військові звання «лейтенант» та поповнили офіцерські посади на кораблях та в військових частинах вітчизняного флоту.

А сьогодні Військово-морський ліцей, кот­рий навесні 2014 року було передислоковано із Севастополя в Одесу, готує молоду надію флоту. І робить це за непростих обставин. Насамперед бракує офіцерських кадрів на посадах командирів взводів – офіцерів-вихователів.

Як розповів заступник начальника ліцею по роботі з особовим складом, капітан 2 рангу Олег Селезько, у складних умовах анексії перебратись до Одеси було не просто. До того ж значну частину     матеріально-технічної та навчально-виховної бази вивезти із Севастополя не було ніякої можливості. Так все і залишилось окупантам - агрегати, тренажери, підручники тощо. До речі, Олег Анатолійович        Селезько входив до групи флотських офіцерів, котрі одними з перших 28 березня 2014 року приїхали до Одеси на власних автівках, аби підготувати «плацдарм» для переводу сюди командування, штабу, кораблів та частин Військово-Морських Сил України.

Завдання своє вони виконали.  Але з  тих пір і до цього часу ліцей, як і більшість Військово-Морських Сил України перебуває на стадії відновлення. Звичайно, навчальний процес організовано належним чином. Але на думку керівництва ліцею, він може бути набагато якіснішим. І викладацькі кадри для цього є. Бракує передусім приміщень.

Нині навчальний заклад займає ліве крило будівлі на Фонтанській дорозі, 14. Точніше, не все крило, а лише третій та частину першого поверху. Цього замало. За штатом у ліцеї має бути дві роти по сто ліцеїстів. Сьогодні в ліцеї навчається близько 130 вихованців. Бо бракує і навчальних класів, і спальних приміщень. Навчальні заняття в ліцеї розпочинаються із загального шикування на плацу та церемонії підняття Державного прапору України та прапору ВМС України. Але подейкують, що скоро тут плацу не буде, оскільки на  нього накинули оком одеські бізнесмени. Дуже ласий шматочок для  забудови. Державним органам необхідно звернути увагу та тримати на особливому   контролі такі земельні ділянки.

Іще одна проблема військових моряків - житлова. Як розповів заступник начальника ліцею з навчальної роботи, капітан 2 рангу Сергій Плехун, увесь офіцерсько-викладацький склад навчального закладу, який виїхав з Криму, винаймає квартири, а щоб отримувати фінансову компенсацію, яка перекриває лише третину витрат, кожного року необхідно підтвердити купою різних довідок, що ти не забезпечений житлом. А загальногарнізонна черга не зменшується, а навпаки - зростає.

Звичайно, треба будувати житло для захисників Вітчизни. Бо вони   справді - захисники, не зрадили Україну, як більшість військовослужбовців Криму, а залишились вірними присязі. Як кажуть, хороший моряк  пізнається в бурю. Вони витримали бурю у 2014-му. В окупованому Криму вони втратили все, на новому місці служби в Одесі - безхатні. Тож  житло   будувати треба. Окрім того, мабуть, було б не зайвим надавати  військовослужбовцям довгострокові кредити на придбання  житла. Тоді  б вони щомісячно повертали кошти у державний гаманець, а не приватнику, у котрого винаймають квартири. Особливо такий варіант підійшов би молодим офіцерам, у яких вся служба попереду.

Окрім того, Україна таки має стягнути з агресора через міжнародні суди кошти за вчинені збитки, які можна було б використати  на розбудову українських Військово-Морських  Сил, на будівництво житла для моряків.

Як каже старе прислів’я, навіть хороший корабель сам не пливе, а потребує гребців.

 

Выпуск: 

Схожі статті