Бліц-iнтерв’ю

Одесити щосили готувалися до свята і на запитання про те, на що очікують від наступаючого року, відповідали із задоволенням.

Анжела та Олександр ПЕТРЕНКИ, сімейна пара:

- Чекаємо появи на світ нашої донечки. Знайомі сміються, мовляв, молода сім’я, зважилася на дитину у 42 роки. А ми щасливі, тому що давно мріяли про доньку. Знаємо, що буде вона розумницею, красунею та обов’язково дуже щасливою.

Олена Петрівна КОЗЛОВА, мати дорослих синів:

- Грошей мало, але постараюся, щоб все було смачним, адже хлопчики мої неодружені, і хто їх нагодує як не мама? Від наступаючого року очікую хорошої роботи для старшого сина. Мрію, щоб і мене не скоротили – хочу допрацювати до пенсії.

Бабуся Ганна ЗЛЕНКО:

- Щоб зять нарешті почав більше заробляти, а дочка зрозуміла, як я багато для неї зробила у цьому житті. Сподіваюся, щоб у наступаючому році до мого онука дійшло, що потрібно навчатися в інституті, а не бігати за дівчатками. Врешті-решт, може ще кілька років пожити з нами, для чого йому сім’я? Мрію, щоб доля послала якогось далекого багатого родича, і він вирішив всі наші матеріальні проблеми.

Наталя Миколаївна СЕРГІЙЧУК, вчителька:

- Мрію, щоб син, відслуживши в армії, одружився, щоб у мене були онуки. Дуже чекаю від наступаючого року підвищення старанності моїх учнів. Сподіваюся на збільшення зарплати педагогів. Розумію, що це наївно, але так хочеться дива.

Олександр Іванович ЗОЛОТОВ, будівельник:

- Чекаю від наступаючого року приємної події: ми з дружиною нарешті розрахуємося за куплену кілька років тому на виплат квартиру. Тепер ще кілька років попрацюємо, купимо меблі – і можна буде пожити для себе. А напередодні Нового року сталася приємна подія: нам виплатили премію, тепер шукаю подарунок коханій дружині – їй це буде приємно, дуже вже довго ми економили на всьому найнеобхіднішому…

Інна Іванівна та Віктор Семенович РИВКІНИ, пенсіонери:

- А ми чекаємо від Нового року абсолютно нереального: щоб ціни на хліб не підвищувалися – адже це основний продукт харчування для пенсіонерів та студентів. З нами живе онук-студент, так що дві булки хліба в день розходяться. Буде дешевий хліб – буде все добре…


Схожі статті