Питання зайнятості населення є наріжним каменем будь-якої національної та регіональної економіки, тому що пов’язане, насамперед, з вирішенням соціальних проблем. Як же справи на ринку праці в Одеській області?

- За одинадцять місяців минулого року до Одеського обласного центру зайнятості та його районних підрозділів звернулося близько вісімдесяти п’яти тисяч громадян, які шукають роботу, - розповідає директор центру Анатолій Доцуленко. – Це на двадцять п’ять відсотків більше, ніж у минулому році. Таке зростання зумовлене, насамперед тим, що останнім часом кількість безробітних поповнюється за рахунок жителів сільської місцевості. В містах, зокрема, в Одесі, ситуація залишається більш-менш стабільною. Тут спостерігаються як активніший рух на ринку праці, так і процес створення нових робочих місць. Переважно до центру зайнятості звертаються городяни, які мають низьку кваліфікацію або тривалу перерву у роботі. А вимоги роботодавців до персоналу з кожним роком зростають.

- Це серйозна проблема. Але не настільки, щоб таких людей залишати за бортом життя.

- Звичайно. Тому ми беремо таких громадян на облік, виплачуємо допомогу з безробіття, а паралельно займаємося підвищенням кваліфікації та подальшим працевлаштуванням. Щодо сільських жителів, то тут ситуація дещо інша. Причому, у північних районах області безробіття набагато вище, ніж у південних. Але і в даному випадку не все так безнадійно. Бо для таких громадян настає так званий страховий випадок, передбачений Законом України “Про загальнодержавне обов’язкове страхування від безробіття”, і ми повинні або запропонувати їм відповідний варіант працевлаштування, або надати право на одержання допомоги.

- З вищесказаного можна зробити висновок, що ситуація на ринку праці області ускладнюється. Чи це не так?

- Я б так не сказав. Просто збільшилася кількість реально безробітних, які звертаються до центрів зайнятості. Якщо у минулому році їх було сорок, то в поточному – вже п’ятдесят відсотків від загальної кількості безробітних. Ми оцінюємо цю ситуацію як нормальну, викликану все зростаючою довірою до нашої структури. За нашими оцінками, у 2004 році ця цифра буде ще більша. І це відповідає світовій та європейській практиці, коли майже сімдесят п’ять відсотків тих, хто шукає роботу, звертаються за сприянням саме до державних структур.

- А який середній рівень безробіття в Одеській області зафіксовано за одинадцять місяців минулого року?

- За нашою методикою зареєстрований середній рівень безробіття за цей період становить 2,12 відсотка. Якщо співставити його з рівнем безробіття в інших областях, то він найнижчий в Україні, не рахуючи Києва та Севастополя, де він ще нижчий. Якщо ж взяти останні чотири роки, то ми помітили постійну тенденцію до зниження рівня безробіття в області.

- І чим ви пояснюєте таку ситуацію на ринку праці?

- У першу чергу, тим, що почала реально працювати обласна програма зайнятості, якою передбачено лише у поточному році створення п’ятдесят однієї тисячі нових робочих місць. За даними за десять місяців їх вже створено понад сорок шість тисяч і є надія, що намічений план буде виконано.

- Хто сьогодні більше затребуваний на ринку праці Одещини – робітники чи інженерно-технічні працівники?

- Як показує практика останніх років, найбільш затребуваними є робітники високої кваліфікації, частка ж спеціалістів з вищою та середньою спеціальною освітою не перевищує двадцяти п’яти – тридцяти відсотків.

- Анатолію Сергійовичу, у минулі роки проблема працевлаштування жінок була гострішою, ніж чоловіків. Чи намітилися якісь зміни у цьому плані?

- Можу однозначно сказати, що ситуація вирівнюється. Якщо ще кілька років тому безробітних жінок було близько сімдесяти, то сьогодні – не більше п’ятдесяти – п’ятдесяти п’яти відсотків. Тобто наші жінки на ринку праці починають конкурувати нарівні з чоловіками.

- Це обнадійлива тенденція. А от як затребувана на ринку праці найдинамічніша категорія наших співгромадян – молодь?

- Цю категорію потрібно розділити на дві частини: молодь до двадцяти восьми років і неповнолітні. Наприклад, у минулому році до центру зайнятості звернулися 1500 неповнолітніх дітей, тобто майже десять відсотків від загальної кількості випускників середніх шкіл. З них 350 були працевлаштовані, 860 – направлені на навчання, і близько 400 чоловік втратили з нами контакт, тобто знялися з обліку і, за нашими спостереженнями, пішли у так звану нерегламентовану сферу діяльності. Іншими словами, туди, де більша заробітна плата, не видаються трудові книжки, що в подальшому виллється для них у серйозну проблему. Тому що вони не мають ніяких офіційних відносин з державою, не сплачують податки, відрахування до Пенсійного фонду і так далі.

Якщо ж брати категорію молоді віком до 28 років, то можна сказати, що вона найчисленніша, і становить на ринку праці близько сорока відсотків від загальної кількості безробітних. Але з ними особливих проблем не спостерігається. Це більш мобільна частина населення, яка завжди залишається затребуваною роботодавцем.