Доктор фізико-математичних наук, професор кафедри астрономії фізичного факультету Одеського національного університету (ОНУ), лауреат премії ім. М.П. Барабашова Національної Академії Наук України Іван Леонідович АНДРОНОВ не тільки викладає студентам і займається дослідженнями сигналів з космосу і перемінних зірок, але й активно працює у сфері популяризації астрономії.
У бесіді з позаштатним кореспондентом “Одеських вістей” Ю. Бреус він відповів на низку запитань.
- Іване Леонідовичу, а чим займаються астрономи-“профі”?
- Якщо завдання фізика-експериментатора полягає в тому, щоб створити умови, необхідні для дослідження якогось процесу, то завдання астронома-спостерігача – “навести телескоп у потрібний час на потрібне місце”. Хоча, звичайно, як і в будь-якій науці, потрібно багато років, щоб серед велетенського обсягу одержуваної інформації з’явилося щось справді нове. І можна лише сподіватися, що коли-небудь трапиться “діамант”. А цікавих тем надзвичайно багато – від малих тіл Сонячної системи природного та штучного походження до астероїдів, планет і їхніх супутників, зірок, галактик, їхніх скупчень і всієї частини Всесвіту, що піддається спостереженню.
- Як відрізнити аматора від професіонала?
- З погляду бухгалтерії, дуже просто. Професіонал – це той, хто одержує за заняття наукою зарплату, а аматор – той, хто, заробляючи “на стороні”, займається наукою у вільний час. Ну, а з погляду науки, “хто є хто” визначається аж ніяк не місцем одержання зарплати...
Одним з найвидатніших астрономів-спостерігачів є Вільям Гершель (1738-1822). Він відкрив Уран і сотні візуально-подвійних зірок, склав каталог, до якого увійшли тисячі туманностей. Ці чудові відкриття він зробив за допомогою саморобного телескопа, найкращого на той час. Протягом чотирьох десятиліть провідним спостерігачем комет візуальними методами був шкільний учитель Макс Байер (1884-1982), що зібрав докладну інформацію про понад 100 появ комет. 27 комет відкрив Вільям Роберт Брукс (1884-1921), який працював механіком і фотографом. Фізик Генрі Дрейпер (1837-1882) створив понад 100 дзеркал для телескопів, написав рекордну кількість статей – 1864. Його успіх у комбінуванні телескопа, фотокамери та спектрографа послугував велетенським кроком у початковій еволюції астрофізики. Журналіст Камілл Фламмаріон (1842-1925) став провідним популяризатором своєї епохи, заснував обсерваторію й у 1887 році - Французьку Астрономічну асоціацію.
Декілька років тому на одну з одеських конференцій приїздив аматор зі Швейцарії. У своїй обсерваторії в Альпах він проводить спостереження подвійних зірок, у яких компоненти періодично затьмарюють один одного. Уже перестало бути дивиною, коли спостереження на якій-небудь космічній орбітальній обсерваторії починаються за сигналом аматора, що першим віднайшов спалах або щось цікаве в поведінці зірки.
У нашій країні членами аматорських товариств починали свою астрономічну діяльність такі видатні вчені, як В.П. Цесевич (1907-1983), Б.В. Кукаркін (1909-1977), П.П. Паренаго (1906-1960) та інші.
- Як організовано роботу з аматорами в Україні?
- У нашій країні громадським об’єднанням фахівців є Українська Астрономічна асоціація, яку очолює академік Ярослав Яцків. При ній нещодавно було створено невелику секцію, що займається аматорською астрономією. Торік створено Українське товариство аматорів астрономії (УТАА).
- А в нашому місті?
- В Одесі найбільша кількість товариств, що працюють з аматорами. Державною структурою є обласний гуманітарний центр позашкільної освіти та виховання, при якому створено так звану “Малу академію наук”. Школярі консультуються і пишуть свої перші наукові праці під керівництвом викладачів і наукових працівників вузів, збираються на щорічні конференції. Переможці потім беруть участь у всеукраїнських і міжнародних конференціях, а найцікавіші роботи публікуються навіть у професійних журналах.
Активно працює професійне Одеське астрономічне товариство під керівництвом Михайла Рябова – організує цикли лекцій для аматорів і школярів у нещодавно відкритому планетарії при кафедрі астрономії фізичного факультету Одеського національного університету та в одеському Будинку вчених, виступи в пресі та на телебаченні. У НДІ “Астрономічна Обсерваторія” ОНУ видається “Одеський астрономічний календар” за редакцією професора Валентина Каретникова. Це російськомовне видання доповнює український астрономічний календар, видаваний у Києві, і має велику кількість читачів не тільки в нашій країні, але й за кордоном. Крім таблиць і карт зоряного неба, календар містить значну частину статей і оглядів, що частково компенсують дефіцит літератури з астрономії. Хотілось би, щоб календар був доступний в усіх школах. Крім цього, є ще принаймні три товариства аматорів.
- А які роботи можуть виконувати аматори, “відірвані” від великих міст і спілкування з професіоналами?
- Список дуже великий – це спостереження плям на Сонці, сонячних і місячних затемнень, супутників Юпітера, покривання зірок Місяцем, планетами та їхніми супутниками. Більше того, колишні студенти-астрономи, що працюють або підробляють поза астрономією, здебільшого - математики, фізики або програмісти. Тому не дивно, що багато які з робіт аматорів астрономії пов’язані з використанням уже наявних професійних програм або з розробкою власних. Або з чудовим комп’ютерним дизайном.
