Коли дивишся на цю усміхнену, з лагідними очима жінку, тепла хвиля ніжним серпанком огортає все твоє єство, народжуючи нестримне бажання припасти до її натруджених рук, прошепотіти рідне, знайоме з дитинства: бабусенько...
Бабусі дев’яти онуків, 19 правнуків і 5 праправнуків Тетяні Тимофіївні Бондаренко з Слов’яносербки за 99 років свого життя довелося бути свідком стількох історичних подій, що розповідь про них зайняла б ціле багатотомне видання. Та за щоденними турботами Тетяні Тимофіївні, як кажуть, не до мемуарів. З раннього дитинства і дотепер(!) працює вона на землі, дбає про сім’ю. За усім і не помітила, як промайнули роки. Та чіпка пам’ять надійно тримає згадку про те, як малою гнула спину на пана, як усю її родину, батьків і п’ятьох діточок за пару коней, як куркулів, без права повернення вигнали з села. Пам’ятає бабуся Тетяна і стару, без вікон та дверей хатину на хуторі Олег, де знайшли вони притулок. Там, серед безмежних нив, промайнула її молодість, там зустріла вона свою долю. Там застала родина Бондаренків лиха звістка про початок війни.
Протягом чотирьох років воєнного лихоліття, з трьома малюками на руках, вона невтомно, важко працювала. І чекала. Чекала, молячи Бога зберегти життя батькові її дітей. Через багато років, вже будучи дорослими, вони згадували татове повернення з фронту, як найвизначнішу і найрадіснішу подію.
Яку лише роботу не доводилося виконувати Тетяні Тимофіївні у місцевому колгоспі після війни. Та праця приносила не лише втому, а й велике задоволення, бо жінка була твердо переконана: кожен її трудодень – ще один крок до кращого життя.
Пенсіонеркою Т.Т. Бондаренко стала тільки у сімдесят років, та навіть це поважне звання не вплинуло на її безмежне працелюбство.
Чим же завдячує своєму довголіттю ця незвичайна людина? Може, міцній, як сталь, загартованій працею волі? А, може, це величезна любов до життя робить її зовсім несхожою на ровесників? Бо де ж бачено, щоб 99-річна бабуня, на заздрість молоді цілий день працювала на городі. Без труднощів забиралася на найвище дерево, аби нарвати онучатам горіхів!
