Глибинка бути чи не бути? Бути!

П’ять років тому перед ними в усій повноті і гостроті постало одвічне: “Бути чи не бути?” Грошей катастрофічно не вистачало ні на оновлення основного фонду, ні на ремонт приміщень, ні на їх опалення взимку, ні на оплату за витрачену електроенергію. Над системою дамокловим мечем нависла загроза розвалу…

- Почали думати-міркувати, - згадує директор централізованої бібліотечної системи Ширяївського району Алла Федорівна Кирилюк. – Адже для переходу на якісь інші види діяльності не було ніяких правил, нормативних розробок та документів.

Телефонували ширяївські бібліотекарі своїм колегам з інших районів та обласного центру. Ті теж нічого конкретного порадити не змогли. Тоді визріла колективна ідея: а чому б відомій економічній формулі “Товар – гроші – товар” не надати вигляду “Книга – гроші – книга”? Дійсно, чому книга, побувавши в обігу, не може окупити свою вартість і заробити кошти на придбання нової книги? Щоправда, перед бібліотекарями, які хоч і заробляють небагато, але справу свою люблять, виник своєрідний морально-етичний бар’єр: як це постійні відвідувачі мають платити за те, щоб взяти почитати книгу?

Вирішили порадитись з людьми. Працівники усіх 32 книгозбірень району обходили домівки своїх абонентів. Пояснювали ситуацію, заодно й проводили опитування громадської думки на предмет того, яка література має бути присутньою в обіговому районному фонді. Називалися, до речі, як вітчизняна і зарубіжна класика, так і краща поезія та проза сьогодення. Головне ж - люди підтримали ідею бібліотечних працівників. А ті пішли далі. З п’ятдесяти-шістдесяти найпопулярніших, згідно з моніторингом, видань створили обіговий фонд. Розробили систему оплати: за книги підвищеного попиту вона складала 30 копійок (час на прочитання обумовлювався), за користування інформаційним фондом - 20 копійок, і за реєстрацію та оформлення документів (це коли читач приходив вперше) – гривня. Чимало сил і нервів довелося потратити Аллі Федорівні Кирилюк, аби узгодити ось ці символічні, можна сказати, тарифи у районних фіскальних органах і довести їм, що ніякого підгрунтя для зловживань у розробленій системі і близько немає, що все робитиметься прозоро і фіксуватиметься у відповідних фінансових документах.

Тим часом починання бібліотекарів одразу ж підтримали районна держадміністрація, райрада, місцеві депутати. Перші 200 гривень, одержані тоді, у 1998 році за місяць роботи по-новому, зафіксували у документах зі слізьми радості. Зітхнули полегшено – значить, можна вижити! Усі ті гроші витратили для поновлення фонду внутрішньосистемного обміну літературою, що розподіляє книжки між сільськими та районною книгозбірнями. Машина, як мовиться, нарощувала оберти. Книга доволі швидко обходила широке коло читачів, так само швидко окуповуючи витрати на себе і заробляючи кошти на придбання іншої. Надходження зросли до 10 тисяч гривень на рік. Окрім поповнення книжкових фондів, ширяївці можуть дозволити собі сьогодні багато такого, про що й не мріють їх колеги в інших районах.

Вони цілеспрямовано щорічно ремонтують приміщення бібліотек, закуповують для них паливо, безпечні мастильні обігрівальні прилади, предмети затишку та інтер’єру: килими на підлогу, віконні гардини, декоративні кімнатні квіти та рослини. У районній дитячій бібліотеці облаштували навіть живий куточок, де господарює жвавий папуга, а в акваріумі сновигають різноманітні різнокольорові рибки. Цього року, у зв’язку з підведенням до районного центру та інших населених пунктів природного газу, вирішуватиметься питання про створення стаціонарного опалення там, де це необхідно.

Мають в бібліотеках і все необхідне для проведення різноманітних культурно-масових заходів: тематичних виставок та вечорів, круглих столів та святкових ранків. У розпорядженні працівників книгозбірень (а вони, зазвичай, майстри на всі руки) фарби, фломастери, олівці, аплікаційний папір, ватман, тощо. Створено навіть преміальний фонд для переможців вікторин і конкурсів. При районній дитячій бібліотеці ось уже котрий рік з великим успіхом працює театр, що складається з двох груп молодших школярів. Його вистави із захопленням сприймають діти в районному центрі та в селах. А щоб потрапити до акторського складу, треба пройти великий конкурсний відбір, бажаючих же дуже багато. Одне слово, не скніють сьогодні працівники централізованої бібліотечної системи Ширяївського району, не жебрачать з простягнутою рукою, а живуть насиченим, повнокровним життям, чітко усвідомлюючи свою роль і значення у ньому.

Выпуск: 

Схожі статті