19 травня, якраз у День радянської піонерії, Одеса залишилася без води. Не можна сказати, що це була подія надзвичайна. Одесити вже звикли до планових і аварійних вимикань води й електроенергії, і слід віддати належне міським службам, які намагаються вчасно попередити населення про незручності, що насуваються.
Попереджено було наших співгромадян “Інфоксводоканалом” і того дня. І, властиво, не всі припали тієї миті до радіо- та телевізійних приймачів, щоб почути неприємну новину та встигнути набрати воду хоч у якісь місткості.
Телефоную до диспетчерської підприємства за номером 61-00-22 і запитую: що з водою? Називаю адресу. Бравий чоловічий голос говорить: “Зачекайте, подивлюся в комп’ютері”. Ну, а далі йшов жорстокий вирок: “Ваш будинок вимкнено за несплату. Ще питання?”. І вже після цього трубку на тому кінці “водного материка” було кинуто на важіль.
Звісно, неприємно, коли вимикають за несплату. Ще неприємніше, що при цьому порушують права законослухняних споживачів, які платять справно, оскільки вимкнути одного-двох неплатників технічно неможливо. Якщо санкції – то масові!
На восьму вечора 20 травня воду дали, і все стало на свої місця – жодного вимкнення конкретного будинку за несплату не було. І тут “водоканальники” всуголос почали переконувати, що такого, мовляв, вони сказати не могли, що хтось сторонній міг зайти до диспетчерської та зопалу “плеснути” тощо. Проте над витівкою невідомого жартівника, що перебував при виконанні службових обов’язків, варто замислитися. Невже таким чином підприємство-монополіст хоче настрахати неплатників? Або, усвідомлюючи свою “винятковість і неповторність”, його працівники знають, що їм вільно так “жартувати”?
