Для тисяч людей вихідні і свята – шанс вирватися за місто і зайнятися своєю дачною ділянкою. Зате водіям автобусів міжрайонного сполучення – це невирішені матеріальні турботи з приводу того, що зношуваність переповнених машин у ці дні особливо інтенсивна, а окупності – майже ніякої. Ось уже 4 місяці від Мінфіну України не перераховуються гроші, які компенсують обслуговування транспортниками величезного числа пасажирів пільгової категорії. Величина суми була названа на нараді керівників автопідприємств (АТП) Одещини, проведеній управлінням морегосподарського комплексу, транспорту і зв'язку облдержадміністрації. Це - 8 млн 115 тис. 450 гривень. Їх перевізники поки що відшкодовують зі своєї кишені.
Більші АТП виживають. А ті, де менший парк машин або вони працюють на менш рентабельних маршрутах, весь прибуток змушені направляти на відновлення примхливої техніки. На зарплату ж водіям – коштів не вистачає. Так, на сьогодні 13 автопідприємств області мають заборгованість з цієї статті на суму 365 тис. гривень. Причому вона зберігає схильність до зростання.
- Основною причиною заборгованості є відсутність належних перерахувань, - говорить заступник начальника управління Олексій Шашук. – Це також стає проблемою і районних державних адміністрацій, оскільки вони можуть робити розрахунки за пільговиків з грошей, що їм з цією метою розподілить область.
Управління озвучило проблему, надіславши низку листів до вищих органів. Райдержадміністрації чомусь щодо цього пасивно відмовчуються.
Думка про взаємозалік, що виникла на грунті відсутності грошей, не виправдала себе. Такий, на перший погляд, можливий з організацією, яка також надає послуги. У даному разі - з енергозабезпечення. Але взаємозаліку “наосліп” заважає велика різниця у витратах кожного підприємства на задоволення потреб своїх користувачів. Візьмемо, наприклад, савранське АТП. Заборгованості з зарплати на ньому, яка виникла тому, що не робляться розрахунки за перевезення пільговиків, зібралося з початку року вже близько 185 тис. гривень. А електроенергії воно споживає не більше 300 – 350 кВт на місяць. Кілька чергових лампочок у гаражі, насос – воду накачати та електроплитку увімкнути, щоб скип'ятити чайник. Це всього якась 1000 гривень. При таких обсягах використання енергії робити списання боргів занадто неадекватно. Подібний бартер підходить тільки для «Укрзалізниці». Тому що на залізниці високе споживання електроенергії. У будь-якому разі, більше, ніж у всіх автопарках разом узятих.
Під час обговорення проблеми народилася пропозиція подавати пільговикам адресну допомогу. Тобто впровадити диференційований підхід, оскільки далеко не кожний, хто має право безкоштовного проїзду, користується ним. Інші ж, навпаки, їздять по кілька разів на день. Це залежить від районів. Тому можна було б перераховувати кожному «безоплатнику» суму наданої пільги і дати можливість розпоряджатися нею на власний розсуд. Але квиток в автобусі оплачувати за повною його вартістю.
