Напередодні "третього туру" виборчого марафону в команді одного з кандидатів у президенти – Віктора Януковича – широкомасштабна організаційно-політична передислокація. Серед численних змін – призначення нового керівника виборчого штабу – ним, як відомо, став народний депутат України Тарас Чорновіл. "Президентський вісник" звернувся до нього з проханням відповісти на деякі запитання.
– Чи є криза в оточенні Януковича?
– Немає. Балачки про неї – то абсолютні інсинуації.
Інша справа, що є частина "штабних" людей, які, на превеликий жаль, свого часу отримавши офіційну підтримку Януковича, фактично працювали проти нього. Сьогодні дуже великим позитивом є те, що такі люди вийшли з оточення Віктора Федоровича. То є успіх і колосальна перевага оновленого штабу.
Можу ще додати: звичайно, шахістові важко вести чесну партію з суперником, який тримає в руках бейсбольну биту. Але коли ми все-таки відчуваємо себе командою, цілісною командою, то маємо можливість виграти цю партію і – перемогти. Навіть за умов фактичного введення в цілих регіонах країни протизаконного, по суті, режиму. Інакше цей режим, який нині нав'язується суспільству, переможе нас самих – і матимемо ситуацію, яка вже моделюється в деяких областях: ліквідовуються права і свободи людей. Це практично те ж саме, що відбувалося у Німеччині в 30-х роках минулого століття.
– Керівник штабу Януковича: що стоїть за цим званням?
– Прекрасно розумію: є деякі організаційні моменти, на яких знаюся не дуже добре. Але розумію й інше: у нас є хороша нова команда, є прекрасний депутатський корпус, "складений" з різних фракцій – "Регіонів України", СДПУ (о), "Трудової України"... Вони не зраджували і не зрадять, а чесно працюватимуть, тому що ними керує ідея, а не уявні дивіденди. Разом ми зможемо відстояти правду і справедливість.
Віктора Януковича постійно пробували і прагнули прив'язати до поняття "кандидат влади". Ми ж, проте, знаємо: рейтинг влади в Україні нині дуже низький. Він створювався особами, які пройшли через цю владу. Віктором Ющенком оцей негативний колективний "портрет" влади створювався також. Бо й при Ющенку, згадаймо, було вбито Георгія Гонгадзе, але від тодішнього прем'єра не прозвучало жодної заяви, де б він виказав бодай якесь ставлення, своє бачення трагічних подій. Тим часом у команді Віктора Ющенка і до сьогодні є люди, яких колись знімали з посад, Верховна Рада висловлювала їм недовіру саме за підозру в причетності до вбивства Гонгадзе. На основі тодішніх же опозиційних подій відбулося й "закручування гайок" пресі...
Чому зосередився на Ющенкові? Бо його пробують перетворити на образ опозиціонера тоді, коли він сам же і творив цю владу. Й оце свавілля, через що народ, власне, й не любить владу.
А Віктор Янукович прийшов у владу найменш типово, якщо порівнювати з усіма його попередниками-прем'єрами. Ситуація фактично диктувала необхідність термінових господарських рішень. Шанс підняти економіку країни і розв'язати цілий ряд соціальних проблем вимагав саме такого лідера. Тепер достеменно відомо: Янукович використав владу не для того, щоб творити власний імідж, а щоби підняти соціальну планку суспільства. Коли ж сьогодні на нього одного "вішають" гріхи всіх його попередників, усіх поколінь влади, то, напевне, й справді треба було вдатися до жорстких дій і заяв. Зрозуміло, Янукович дуже категорично відмежувався від усього того, що називається "вчорашньою владою". Його заява спонукала, можливо, багатьох до нового осмислення подій, що відбуваються нині, й покликала нових прихильників, які психологічно, внутрішньо, ментально готові підтримати його позицію та благородні наміри.
У західних областях людей, які підтримують Януковича, відверто переслідують. Причому переслідують за принципами 33-го року в Німеччині чи 37-го – в СРСР. Маємо такі ось, скажімо, факти. Колись маленька дівчинка-галичанка (тоді Янукович ще не був кандидатом у президенти, і проти нього в тамтешніх краях не було великих застережень) подарувала прем'єрові квіти й подала хліб-сіль. Тоді ж її сфотографували разом з Віктором Федоровичем на календарик. А тепер ось цю дівчинку на Дрогобиччині б'ють, з неї та з її батьків знущаються, обіцяють сім'ю винищити фізично.
Як можуть почуватися в такій ситуації люди, котрі працювали в штабах Януковича, були його агітаторами? Багато хто з них психологічно зламався. Нікому із земляків не маю права зробити жодного закиду, бо цих людей, по суті, піддали таким переслідуванням, яких я особисто (я ж усе-таки син дисидента, представник колишньої антирадянської групи) не пригадую з тих часів, коли КДБ переслідувало "інакомислячих". Сьогоднішнє переслідування набагато страшніше. То є справжній сталінізм або натуральний фашизм.
Саме в такі регіони треба буде направити велетенську кількість спостерігачів. На жаль, у попередньому штабі припустилися великої помилки, коли заготовленим вчасно матеріалам про порушення під час голосування в Західній Україні не дали належного ходу. Вони ж, проте, свідчили, що за Ющенка там вкинуто в урни для голосування більше мільйона фальшивих бюлетенів – вкинуто замість тих людей, які взагалі були відсутніми в межах країни на той час.
Тому тепер будемо дуже жорстко відслідковувати всі події в Західній Україні, особливо в день виборів. І якщо Віктор Ющенко сподівається, що його команді вдасться й цього разу сфальсифікувати результати виборів і таким чином претендувати на перемогу, то ми просто попереджаємо, що тим самим він зробить щонайменше дві речі: розколе Україну і приведе її до хаосу; друге – викличе на себе фактично другий Нюрнберзький трибунал. Ми юридично доб'ємося цього від усього світу. Це буде не на один рік роботи, але зрештою лідерів так званої сьогоднішньої опозиції осудить увесь світ, їм буде тісно й незатишно в будь-якій демократичній країні світу.
