Депутатам постійної комісії облради з питань міжнародних зв’язків і майнових відносин на черговому засіданніналежалорозглянути чотирнадцять питань.Попереднє вивчення матеріалів, виїзди голови комісії С.М. Назаренкатайого колег на об’єкти дозволили зі знанням справи вникнути буквально в кожну ситуацію.
Ухвалою сесії облради від 12 серпня 2004 року Савранській райлікарні був переданий ренгентапарат однієї з лікарень Одеси. Але радість виявилася передчасною. Головлікар цієї лікарні, депутат облради В.І. Байрак з’ясував, що подарунок не підлягає ремонту й відновленню. Одне слово - купа металобрухту.
Взагалі, про медицину на цьому засіданні говорилося багато. Особливу тривогу депутатів викликав стан справ в Одеському обласному комунальному підприємстві із забезпечення наркотичними засобами, психотропними речовинами, їхніми аналогами та прекурсорами. Підприємство цілковито занепало і за різні комунальні й інші послуги має до одного мільйона гривень боргів. Його роботою зараз зацікавилися правоохоронні органи.
Вердикт спочатку був єдиний: закрити! Але депутати, а серед них лікарі В.Є. Лосєва, В.І. Байрак, запропонували інший варіант. З огляду на той факт, що для торгівлі вищезазначеними препаратами потрібні спеціальна ліцензія та спеціально обладнані приміщення, слід використовувати уже наявні об’єкти, але справу доручити іншим особам, які пройдуть спеціальний відбірковий конкурс. Такі аптеки мають бути не тільки в Одесі, але і в інших великих містах та деяких райцентрах.
Другим “іменинником” на засіданні постійної комісії було одеське обласне орендне підприємство “Кіновідеопрокат”. Скажемо відразу, його роботу на чолі з невтомним керівником І.А. Бодюлом визнано по всій Україні як ефективну. Саме завдяки його зусиллям і величезному ентузіазму в області вдалося зберегти саму мережу, що сьогодні налічує 517 кінотеатрів і Будинків культури, де демонструються фільми. Такого показника не знає жодна область. А в деяких місцях, як, наприклад, у місті Києві, Дніпропетровську, Маріуполі, він зведений уже до нуля.
Така тенденція, на жаль, почалася й у нашій області. Скажімо, в тій же Одесі з 16 кінотеатрів уже продано дванадцять. Під магазини, кафе, казино. В інших демонструються лише зарубіжні кінострічки.
У Миколаївському районі продано єдиний кінотеатр. Тим же бізнесменам, які насамперед викинули на вулицю працівників кінопрокату, а потім почали перекроювати будинки на свій лад. Тут, гадаємо, доречно нагадати і ще один факт. В цьому ж районі, виявляється, взагалі не працює жоден Будинок культури. Багато які з них мають досить жалюгідний вигляд. Ось така турбота про духовну поживу виявляється в керівників району.
Що ж сьогодні хвилює І.А. Бодюла? Те, як зберегти кінотеатри хоча б у великих містах і райцентрах. Зокрема, кінотеатр “Ювілейний” у Роздільній, “Жовтень”, “Зоря” і “Комсомолець” у Білгороді-Дністровському. А зробити таке можливо, якщо ці об’єкти не передавати у власність міським громадам. Таке передавання – відкритий шлях до їх подальшого продажу та перепрофілювання.
Хвилює й той факт, що в наявних комерційних кінотеатрах “крутять” самі бойовики, пропагуються насильство, вбивства й аморальщина. Але є альтернатива. У “загашниках” кінопрокату є 16 тисяч фільмокопій. Недавно одержано 108 серій “Нової історії України”, інші навчальні фільми, які можуть допомогти і школам, і вузам у проведенні навчального процесу.
- Ми зараз напередодні ювілею Великої Перемоги, - з болем у душі говорив на засіданні комісії І.А. Бодюл, - а де демонструється хоч один фільм на цю тематику? Я вже не кажу про декаду або місячник демонстрації уславлених фільмів про тих, хто воював на полях боїв і в тилу ворога.
Усе сьогодні стало товаром. Кіно, на жаль, теж… Але товар це особливий. Він виховує людину, робить із неї громадянина, патріота своєї країни або… жорстокого вбивцю, кілера й пересічного злочинця, що мають теж своїх “кіношних” кумирів. Тема ця досить актуальна і заслуговує на особливу розмову, до якої повинні залучатися не тільки депутати, але всі щирі цінителі й охоронці великого мистецтва, найважливішим із яких усе-таки й сьогодні вважається кіно.
