На порядку денному засідання постійної комісії обласної ради з питань бюджету і банківської діяльності намічалося розглянути всього чотири основних питання. Але їх обговорення затяглося на багато годин. У ньому взяли участь не лише депутати, але і представники спеціально створеної робочої групи, керівники управлінь облдержадміністрації, юристи, інші фахівці. А говорити і сперечатися було про що…
Дорога ложка до обіду…
Ще 10 лютого поточного року між сільськогосподарськими товаровиробниками, банками і страховими компаніями країни було підписано меморандум про взаєморозуміння і співпрацю, яким були визначені основні положення подальшої співпраці. Його зміст оголошувався у засобах масової інформації, зокрема, про те, що кредитна ставка цього року становитиме 17 відсотків. Зраділі хлібороби поспішили до банків, але там їм повідомили, що на запропонованих умовах вони договори підписувати і не збираються.
Начальник управління НБУ в Одеській області М.В. Азаров, який виступив на засіданні комісії, намагався довести, що у банків до сільгоспвиробників підхід особливий, викликаний недисциплінованістю останніх. В результаті сума так званих проблемних кредитів становить у даний час майже 22 млн гривень. Найбільше боржників у підприємств Березівського, Болградського, Татарбунарського та Біляївського районів. У кожного банку є по три-чотири “закоренілих” боржники, які тривалий час вочевидь не мають наміру розраховуватися за взяту позику, а деякі навіть встигли продати продукцію, яка числиться у заставі. Що є, то є.
Але це, як кажуть, одна сторона медалі. Але є й друга, про яку нагадали багато депутатів, які виступали. По-перше, з боржниками проводиться постійна робота з боку прокуратури, міліції, органів юстиції, керівників районів. І результати теж є: постійно зменшується кількість боржників і сума неповернених коштів. По-друге, недбайливе ставлення окремих позичальників чомусь банки переносять на всіх своїх сільських клієнтів і непомірно високими процентними ставками намагаються не лише компенсувати неповернення, але і мати досить істотний прибуток.
Вже було сказано, що багато банків проігнорували ставку у 17 відсотків. Крім того, деякі з них за всілякі комісійні послуги беруть ще 4 – 5 відсотків. Отже, виходить, до отриманого кредиту доведеться додавати ще майже цілу чверть. Дуже і дуже накладно. Особливо, коли не знаєш, чи буде компенсація з боку держави.
Крім того для укладання договору на кредити необхідна застава, яка в 1,5 – 4 рази перевищує отриману суму. А де їй взятися в економічно слабких господарств, а тим більше фермерів-початківців?
У підсумку, кредитами в області поки що користується лише 28,5 відсотка сільськогосподарських підприємств і менш одного відсотка фермерських господарств. Зовсім негусто.
Звичайно, ситуацію потрібно докорінно змінювати. А для початку слід забезпечити трудівників полів кредитами на провадження весняних польових робіт. Розрахунки фахівців показують, що для цієї мети потрібно понад один мільйон гривень. Як мінімум, п'яту частину витрат повинні скласти кредити.
А реальна картина така: з вкрай необхідних 200 млн гривень банки видали поки що лише їхню п'яту частину. Тому члени комісії у своїх рекомендаціях вирішили не обмежуватися обговоренням питання, але і розпочати конкретні практичні кроки. Найближчим часом повинна відбутися зустріч депутатів з головами районних рад, представниками прокуратури, міліції, органів юстиції і, звичайно, банків. На цій зустрічі будуть вироблені практичні заходи для прискорення кредитування села. Тут важливі не лише суми і процентна ставка. Тут найголовніший фактор – час. Весняні польові роботи можуть розпочатися вже найближчими днями. А в травні, як зазначив один з депутатів, кредити просто вже будуть не потрібні. Гадаємо, що зусилля постійної комісії дозволять знайти консенсус і умови співпраці банків зі своїми сільськими клієнтами будуть вироблені, а потрібні кредити – одержані.
Перш, ніж ухвалити рішення…
Друге питання порядку денного стосувалося спорудження житла для колишніх військовослужбовців і їхніх сімей та працівників органів внутрішніх справ. У минулому році для цієї мети з Державного бюджету одержали субвенції в сумі 13,4 млн гривень, більша частина з яких пішла на спорудження житла, а решта коштів – на придбання квартир. У результаті військовослужбовцям, звільненим у запас або відставку, було придбано 29 квартир, 7 з них одержали ті, кому виповнилося за 60 років (ця категорія стоїть на окремому обліку).
Будинки для названих категорій громадян споруджуються у Балті, Ізмаїлі, Кодимі, Котовську та Иванівці.
У чому ж проблема? Ми не маємо на увазі чергу, яка, на жаль, “тане” дуже повільно. Виявляється, не до кінця дотримується процедура розподілу одержуваних субвенцій, хоча й існує наглядова рада облдержадміністрації щодо контролю за використанням коштів з цього спеціального фонду. Крім того існує обов'язкова вимога: розподіл коштів здійснювати за погодженням з Національним координаційним центром адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку і конверсії колишніх військових об'єктів по Південному регіону. Більше того, відсутня затверджена цільова програма будівництва і придбання житла для окремих категорій громадян на поточний рік. Все це породжує конфлікти між окремими інстанціями, чутки про нерівномірний розподіл коштів тощо.
Тому комісія у своїх висновках і рекомендаціях записала: призупинити фінансування з виділених субвенцій до розроблення і затвердження на черговій сесії обласної ради цільової програми будівництва і придбання житла окремими категоріями громадян на 2005 рік.
До постійної комісії з листом звернувся начальник Одеської залізниці І.Ю. Левицький з проханням звільнити від податку за землю, яку займають лісонасадження або дати певні пільги при його оплаті. Депутати стали перед дилемою: з одного боку залізничники вносять чималий вклад до місцевого бюджету, багато допомагають сільським районам у розв’язанні багатьох проблем, а з іншого, сьогодні закон вимагає, щоб дані комусь пільги і дефіцит, що створюється при цьому, у бюджеті був заповнений з інших джерел. Таких резервів поки що немає.
Але було запропоновано компромісний варіант. За рахунок коштів, призначених на охорону природи та інші екологічні потреби, виділити ту саму створювану суму для відновлення лісопосадок і благоустрою переїздів, майданчиків під залізничні станції.
Останнім часом точиться чимало розмов про використання майна спортивно-концертного комплексу “Одеський палац спорту”. Для вивчення ситуації, що склалася, було створено спеціальну робочу групу, проведено перевірку працівниками КРУ. Генеральний директор, що доповідав на комісії, СКК ОПС І.А. Волюшин не був переконливий у своїх поясненнях. А заборгованість, що утворилася, у 400 тисяч гривень зобов'язався відшкодувати найближчим часом.
Але депутати так і не одержали зрозумілої відповіді на запитання: чому тут такі низькі норми оплати за оренду будівлі, чому вони досі не призначалися, виходячи з експертних оцінок тощо. Тому комісія вирішила далі вивчати ситуацію і лише після цього ухвалити відповідне рішення. Отже, розмова не завершена…
