У кожному населеному пункті є свої пріоритети. Визначені вони і у Писарівці, що в Кодимському районі. Очолює тут сільраду Олександр Кайдалюк. Молодий, енергійний. Головує перше скликання, та вже зумів згуртувати людей. Про те, як вирішуються деякі назрілі проблеми, розповів сам сільський голова.
- Державою прийнято чимало законів, спрямованих на поліпшення соціального стану громадян. Ми поставили за мету – добитися, щоб вони діяли у кожному населеному пункті. Так, виявилося, що в нашому селі певний час субсидій та інші соціальні допомоги одержували далеко не всі з тих, кому вони належали за законом. Аби виправити цю ситуацію, взяли в штат на дотоване службою зайнятості місце спеціаліста О.В. Шпака. Він зайнявся виявленням усіх жителів, котрим належить допомога. Із 20 - кількість таких збільшилась до 80 чоловік. Були підготовлені необхідні документи і тепер люди одержують матеріальну підтримку. Крім субсидій, надана соціальна допомога, а важкохворим виділена одноразова допомога на лікування. Таким чином, найменш захищені верстви населення відчули піклування держави.
Після втручання сільради пожвавилася робота клубу. Були погашені борги за електроенергію, і клуб знову підключили до мережі. Зацікавлено взявся за роботу його завідувач Павло Барон. Разом із дружиною Вікторією, яка працює художнім керівником, у клубі організовують масові заходи. Різні за віком глядачі відвідують клуб із задоволенням. Значимі для села свята – День Перемоги, дата визволення села від німецьких загарбників та інші, збирають поважну аудиторію, де почесне місце належить ветеранам. Матеріальну підтримку масових заходів маємо з боку ТОВ імені Мічуріна та місцевого спиртзаводу. Сцена Писарівського клубу часто стає місцем проведення районних заходів. Це, можна сказати, додає нам солідності. Відрадно відзначити, що мешканці села стали більше дбати про санітарний стан дворів, вулиць, де мешкають. З ініціативи жителів відремонтовано шість криниць. У цій справі значно допоміг Євген Іванович Кейдалюк. Він оздобив кілька криниць майстерно вирізьбленими. До речі, вонинеповторні, що значно “оживило” сільські вулиці. До громадських робіт залучаємо і дітей. Весною минулого року учні місцевої школи озеленили територію, біля свого навчального закладу висадили берізки. Дорослі висадили дерева довкола кладовища.
Небайдужість сільчан спонукає і самого працювати ефективніше. Приміром, жителі однієї з вулиць вирішили впорядкувати проїжджу частину дороги, і зробили це. Підняли питання й про впорядкування сміттєзвалища. Отож, громада – велика сила. В цьому голова не раз переконувався, працюючи з нею.
