Вода - основа життя. Не раз і не два згадувалася ця аксіома на черговій ХХІІ сесії Білгород-Дністровської міської ради під час обговорення проекту нової програми соціально-економічного розвитку міста на 2005 рік. Депутат 38 округу, головний державний санітарний лікар міста В.О. Олейников позначив ситуацію щодо води як критичну.
Для депутатів, як утім, і для інших городян, це не стало новиною. Люди давно змирилися з сухим хрипінням водопроводу та подаванням води за строгим графіком. Саме через відсутність води і недотримання санітарно-гігієнічного режиму санепідемслужба сьогодні змушена закривати дитячі дошкільні установи. У січні, наприклад, зареєстрований спалах кишкової інфекції в одному з міських дитячих садків, хоча такі захворювання не характерні для холодного сезону.
Коли інші депутати почали “копати” углиб, шукаючи воду, з’ясувалося, що проблема водопостачання міста сягнула критичної оцінки. Тому поверховий підхід, нехай навіть у рамках ухваленої програми соціально-економічного розвитку на рік поточний, може виявитися неефективним. І поточні оперативні завдання типу спорудження нових свердловин, заміни аварійних ділянок водогонів, насосного устаткування та каналізаційного колектора кардинальних проблем не вирішать. Бо водно-каналізаційне господарство й далі неухильно котитиметься під укіс.
Цілком зрозуміло, що після того, як кардинально зрушилося з місця питання газифікації Білгорода-Дністровського, його водопостачання посідає сьогодні першу позицію, як одну з найзлободенніших. Пов’язані з цим проблеми мають досить довгі бороди і беруть свій початок задовго до тих часів, коли білгород-дністровський “Водоканал” виявився виділеним з єдиного обласного комплексу водопровідного господарства і перетворився на міське комунальне підприємство. Проблеми, що раніше вирішувалися на обласному рівні, виявилися непосильними для Білгород-дністровського міського бюджету. І хоча сьогодні фінансові збори за послуги водопостачання та водовідведення тут сягають 96%, (що є одним з найвищих показників по області), за наявними тарифами це не покриває навіть витрат собівартості на покупну воду, що приходить по дюкеру з Біляївки.
У зв’язку з завищеним у минулому тарифом зросли борги перед “Одесводоканалом”, а сьогодні перед “Інфоксводоканалом”. Через зростання боргу місто від водопостачання відключили, і ось уже два місяці білгород-дністровці економлять і обходяться внутрішніми резервами з артсвердловин.
Тимчасовим заходом у боротьбі за живучість “Водоканалу” стало на сесії дружне голосування депутатів за надання кредиту цьому підприємству. А гордіїв вузол, що складається з багатьох проблем, що накопичувалися роками, депутати вирішили рубати на наступній сесії, озброївшись до того часу стратегічною комплексною програмою щодо виходу з цієї кризи.
За попередніми і досить приблизними підрахунками зміна вектора “Водоканалу” в бік прибутковості тягне принаймні на 20 мільйонів гривень. Така приблизна ціна питання майбутньої комплексної програми, яку депутати Білгород-Дністровської міськради мають намір обговорити на найближчій сесії.
