Як уже повідомлялося, усі одинадцять постійних комісій обласної ради минулого тижня провели чергові засідання. Кожна із них на порядку денному мали по 20 – 30 питань. Депутатам, які працюють на непостійній основі, багато в чому допомагали консультанти із відділу секретаріату по роботі з органами облради, який очолює М.М. Подмазко.
Розповімо про деякі із питань, що обговорювалися.
Щоб у бізнес «прорубати вікно»
Постійна комісія облради з питань промислової політики й розвитку підприємництва проаналізувала підсумки роботи підприємців за минулий період. Окремим питанням розглянули ситуацію, пов'язану із участю молоді в малому й середньому бізнесі. Корисними виявилися матеріали виїзного засідання комісії, яка побувала у Біляївському районі, де на місці вивчала досвід місцевих органів виконавчої влади щодо спрощення реєстрації майбутніх підприємців: тут звели її до однієї адреси, так званого «єдиного вікна».
Виступаючи на сесії облради, голова комісії В.І. Калашник відзначив, що за кількісними показниками наша область вийшла на перше місце в Україні: за останні роки кількість суб'єктів підприємницької діяльності зросла майже вдвічі й складає понад 155 тисяч, серед яких 110 тисяч приватних підприємств і понад 7 тисяч фермерів.
Але заспокоюватися дуже й дуже рано. Особливо якщо порівняти досягнуте із європейськими показниками, де частка малого й середнього бізнесу у виробництві продукції складає 60 – 70 відсотків за наших 9,1 відсотка.
Щоб ситуація на краще змінювалася швидше й було запропоновано назвати поточний рік – Роком підтримки малого й середнього бізнесу. Важливе місце приділяється реформуванню сформованої практики реєстрації нових малих підприємств. Адже принципу «єдиного вікна» сьогодні дотримуються лише в лічених містах і районах. А в інших - майбутні підприємці продовжують зіштовхуватися із бюрократизмом, тяганиною, бажанням кожного чиновника щось роздобути за дозвіл і підпис. Самі підприємці називають і інші складнощі та труднощі у своїй роботі: несправедлива система оподатковування, корупція, конфліктні взаємини із місцевими органами влади та державними органами контролю й нагляду.
Обділено малий бізнес при одержанні кредитів та інвестицій. Тому немає необхідних фінансів на нові засоби виробництва, інноваційні технології.
І все ж таки треба починати зі зміни існуючої системи реєстрації малих і середніх підприємств. Самотужки їм не «прорубати» те саме, «єдине вікно» у бізнес, яке поки що дуже надійно закупорено. Окремі відомства навіть загородили їх «металевими ґратами», доводячи свою правоту на всіх нарадах і зустрічах і те, що неможливо випрацювати єдиний підхід, тому що в кожного відомства своя специфіка оцінок. А може - інтересів?
Гірка доля «військових містечок»
Перед початком засідання кожен депутат постійної комісії з питань транспорту, зв'язку, житлово-комунального господарства й будівництва одержав солідну паку документів. Треба було розглянути 25 питань. Причому багато які із запрошенням керівників області, зацікавлених осіб, представників робочих комісій.
Йшлося й про так звані «військові містечка», які останнім часом передаються на баланс органів місцевого самоврядування.
Наскільки цей процес проходить болісно й неорганізовано, свідчить хоча б ситуація, що склалася в селищі Чорноморське Комінтернівського району.
Два роки тому селищна рада підписала договір про умови прийому трьох житлових масивів, де вказувалося, що тут перебувають у повному занепаді всі системи життєзабезпечення. Зі свого боку Міністерство оборони України зобов'язалося на ліквідацію проблем, що утворилися, виділити майже шість мільйонів гривень. Але дотепер не перераховано жодної копійки. І надійно «сховалося» за положенням Закону України «Про передачу об'єктів державної та комунальної власності», де вказується, що витрати, пов'язані з утримуванням названих об'єктів соціальної структури, починаючи із наступного після укладення договору року, здійснюються із місцевого бюджету. А перше січня 2004 року давним-давно минуло...
У той же час становище із теплопостачанням залишається критичним. Минулого року для ліквідації аварійної ситуації із Державного бюджету було виділено 1,7 млн гривень. Гроші були перераховані ТОВ «Котломонтаж». Як використані ці кошти, поки що не зрозуміло. Селищна рада чомусь не спромоглася запросити звіти про обсяги й вартість виконаних робіт. Не завадило б мати й висновок КРУ про використання виділених коштів. Тим більше, як з'ясувалося, ремонт котелень №№ 1 і 2 почався за рахунок інвесторів, яким під заставу було виділено земельні ділянки. У своєму листі на ім'я постійної комісії від 15 березня п.р. в.о. голови Комінтернівської райдержадміністрації В.Л. Коваленко зазначає: «Запуск котельні № 1 було здійснено 20 листопада 2004 року. Після запуску було виявлено недоліки, які підприємство «Котломонтаж» продовжує усувати».
Ось така невесела картина. Звичайно, кошти потрібні. Й обіцяні із Державного бюджету 2005 року, й ті, котрі «забуло» виділити Міністерство оборони України. З цього приводу будуть направлені до Міністерства фінансів додаткові листи. До розв’язання питання підключать народних депутатів України.
Але спочатку треба все ж таки відзвітувати за раніше отримані кошти. Тим більше, що за попередніми даними на всі роботи було витрачено менше одного мільйона. Не варто при цьому забувати й про пайову участь спонсорів...
«Плаваючі» села
Останнім часом у засобах масової інформації все частіше з'являються матеріали про підтоплення багатьох населених пунктів після весняної повені, яка почалася. Нашу область ця стихія начебто обійшла стороною. Але «плаваючі» села і навіть міста є й у нас. І виникли вони не нинішньої весни, а багато років тому. І з роками ситуація тільки ускладнилася, – а число об'єктів зростає.
Цього разу на засіданні постійної комісії облради з питань екології та використання природних ресурсів йшлося про великі населені пункти в Ізмаїльському районі – селищі Суворовому й селі Багатому. Для вирішення проблеми треба 750 тисяч гривень. А скільки буде виділено - поки що не відомо. Минулого року в переліку правоохоронних заходів було передбачено для захисту від підтоплення селища Суворове 100 тисяч гривень, але все залишилося на папері. Як не побачив район і 57 тисяч гривень на реконструкцію складу екологічно небезпечних хімічних засобів. А зараз ситуація ще більш ускладнилася й треба сьогодні коштів вже втроє більше.
Але повернемося до підтоплених сіл. Практика показує, що всілякі половинчаті заходи ситуацію не змінюють. Підгрунтові води вже надовго захопили багато городів, підступають до будинків і руйнують їх.
І не тільки в Ізмаїльському районі, але й у місті Арцизі, в селах Біляївського району.
Проблема з роками ускладнюється. І де сьогодні можна обійтися 1–2 млн гривень, завтра й десяти не вистачить. Виходячи з цього, постійна комісія облради й дала відповідні доручення Державному управлінню екології та природних ресурсів в Одеській області.
Ще раз про сімейну медицину
Своє засідання депутати постійної комісії з питань соціального захисту й охорони здоров'я присвятили переважно вивченню ситуації щодо виконання раніше прийнятих рішень і довгострокових програм.
Так, було проаналізовано роботу щодо впровадження сімейної медицини в Одеській області. За минулий рік відкрито 30 таких закладів, з них 26 – на селі. Не впроваджено цю практику ще в Ананьївському, Балтському, Білгород-Дністровському, Ізмаїльському й Саратському районах. Через відсутність коштів будівництво приміщень для амбулаторій загальної практики – сімейної медицини, як зазначено у відповідній постанові Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 року, ніде ще й не розпочато.
На даний час в області введено 106 штатних одиниць лікарів загальної практики – сімейної медицини і 119 медсестер. Половина цих кадрів має функціонувати на селі. Тільки ось лихо: на сьогоднішній день програма «Свій будинок» стосовно лікарів у сільській місцевості поки що не впроваджується.
З інших питань особливий інтерес викликано ситуацією зі створенням так званих лікарняних кас. Вони поки що далеко неоднозначно сприймаються населенням. Проте, такі каси існують ще з 1999 року. Сьогодні членами існуючих 19 кас стали понад 34 тисячі чоловік. А юридичною підставою є наказ Міністерства охорони здоров'я України від 9 липня 2003 року «Про функціонування лікарняних кас».
Постійна комісія вирішила доручити управлінню охорони здоров'я облдержадміністрації дати додаткову інформацію з цього питання в розрізі по районах і повернутися до нього на наступному засіданні.
