Історія світового футболу зафіксувала багато хвилюючих і радісних подій, яскравих пам’ятних матчів, пов'язаних із участю у них таких видатних зірок як Ді Стефано, Пушкаш, Грошич, Пеле, Яшин, Стрельцов, Беккенбауер, Чарльтон, Ван Бастен...
Але, на жаль, чимало в цій історії і трагічних сторінок. Після другої світової війни більшість із них пов'язано із авіаційними катастрофами, перша з яких сталася 4 травня 1949 року.
Літак, на якому поверталися із Лісабона гравці й тренери футбольного клубу “Торіно”, в умовах дощу й туману зачепив крилом одну із колон собору, розташованого на пагорбі Суперга, і, обійнятий полум'ям, упав. Загинуло 18 футболістів, десять із яких на той час входили до складу збірної Італії. Серед них – легендарний Валентіно Мацолла. Команда, яка чотири роки поспіль вигравала “скудетто”, і на той час (за чотири тури до фінішу) лідирувала у чемпіонаті, випереджаючи найближчого переслідувача на чотири очка. На екстреній нараді керівництво італійської федерації футболу хотіло прийняти рішення щодо присудження “Торіно” дострокової п'ятої перемоги у турнірі, однак резервісти клубу в двобоях, що залишилися, жодного разу не оступилися, гідно завершивши справу, почату своїми загиблими товаришами. Шляхетний жест чиновників не знадобився.
Майже через десятиріччя “Манчестер Юнайтед” на британському авіалайнері “Елізабетен” повертався із Белграда після чвертьфінального матчу-відповіді Кубку європейських чемпіонів із “Црвеною звездою”, у якому англійці домоглися бажаної нічиєї. Літак сів на дозаправку у Мюнхенському аеропорту. Коли настав час злітати, екіпаж зіткнувся із певними труднощами. Йшов сніг, був мороз і туман. Льотчики двічі починали спроби підняти машину в повітря, і обидва рази, відчувши неполадки в управлінні, встигали загальмувати. Але, незважаючи на підозрілу ситуацію, екіпаж пішов на третій захід, який став фатальним. До речі, потім з'ясувалося, що причиною аварії стали багатокілограмові шари льоду на обшивці лайнера.
Ледве відірвавшись від землі, машина різко хитнулася, пробила огорожу й врізалася у будинок, який стояв поруч, розвалившись на дві частини (на фото AFP).
Дивом уцілілого тоді 20-річного Боббі Чарльтона (на фото) знайшли ледве чи не за сто метрів від місця трагедії, під час якої загинуло 23 спортсмени. В живих залишилися, крім Чарльтона, Білл Фоулкс і головний тренер команди Метт Басбі, який, лежачи на лікарняному ліжку, дав клятву привести “МЮ” до перемоги в Кубку європейських чемпіонів. Його мрія здійснилася через десять років. Після переможної фінальної гри у Лондоні із “Бенфікою” Фоулкс, Чарльтон і Басбі, які вижили у Мюнхені, взялися за руки, і їх підтримав переповнений “Уемблі”...
Через десять років після цього в небі над Дніпродзержинськом зіштовхнулися дві машини Ту-134А, в одній із яких серед пасажирів на календарний матч чемпіонату СРСР до Мінська летіли 17 гравців і представників адміністрації ташкентського футбольного клубу “Пахтакор”.
… Коли екіпаж літака “Ан-2”, який виконував рейс Черкаси – Донецьк, почав спостерігати в небі трохи північніше Дніпродзержинська об'єкти, що з'являлися із хмар, спершу подумали про планер і парашутистів. Але буквально через кілька секунд льотчики обімліли, побачивши моторошну картину: пікіруючий Ту-134А розвалювався на частини. Поруч пролітали покручений хвіст, стійка шасі, шматок крила і... люди із перекрученими смертельною судомою обличчями...
Тоді загинули тренер “Пахтакора” Тазетдінов, лікар команди Чумаков, адміністратор Талібджанов, гравці Ан, Федоров, Аширов, Агішев, Баканов, Загуменних, Корченов, Куліков, Макаров (який до цього виступав за одеський “Чорноморець”, будучи його кращим бомбардиром), Покатілов, Чуркін, Базаров, Ішбутаєв, Сабіров. У всіх у свідоцтві про смерть записане формулювання, яке б'є по вухах: “Нещасливий випадок поза виробництвом. Грубі порушення анатомічної цілісності тіла, несумісні із життям, обвуглювання тіла”.
Ховали хлопців у закритих цинкових трунах…
