Хай не викликає у вас подиву заголовок: мовляв, а для кого ж створюються задачі? Справа в тому, що шахова композиція на зорі свого зародження й аж до середини ХІХ століття вважалася додатком до шахової партії й мусила слугувати практикам як засіб розвитку в них комбінаційного бачення.
Вже в ХХ столітті майстри шахової гри, й навіть такі, як видатний гросмейстер чемпіон світу Михайло Ботвинник, не визнавали за шаховою композицією права вважатися самостійною галуззю шахової гри.
Одним із таких складачів задач для шахістів-практиків був і видатний німецький майстер, творець “вічнозеленої” та “невмирущої” партій, переможець найперших міжнародних турнірів у Лондоні (1851) та Парижі (1862), один із некоронованих чемпіонів світу Адольф Андерсен (1818 – 1879). У більшості його задач білий король уже в початковій позиції був під прицілом мата, і лише комбінаційною грою “партія” не тільки рятувалася, але й чорний король навіть одержував мат за обумовлену кількість ходів.
Лише наприкінці своєї композиторської діяльності Андерсен почав переходити до складання задач, де в зародку формувалися принципи сучасної композиції.
Подавана задача – чотириходівка на діаграмі – один із таких зразків.
Білі: Кра3, Фс4, пішаки: b6, b5, c2 (5 фігур).
Чорні: Кра8, Фg3, Лgi, Кei, пішаки: b7, d3, g7 (7 фігур). Уже напочатку білим загрожує шах – 1...
d3: c2 або d3-d2+ вирішує глибока засідка ферзя – 1. Фа2! dc+ 2. Kpb2+ Фа3+ 3. Ф:а3 Крb8 4. Фf8x, 1… Фс7 2. b:c7 Kpa7 3. Kpb7 4. Фb8x.
Знаючи цю задачу, вирішіть самостійно таку триходівку-мініатюру В. Мельниченка (не більше сімох фігур), де дотримані засади сучасних вимог до шахової композиції (складено за зразком А. Андерсена).
Білі: Крh5, Фd7, пішак g6 (3 фігури).
Чорні: Kph8, Cg8, пішаки: g7, g5 (4 фігури).
Тут є хибний слід: 1. Кр:95? Знайдіть варіанти та спростування, а потім вирішіть задачу за три ходи іншим шляхом.
