У деяких столичних ЗМІ з’явилася інформація про відмову держави від фінансування днопоглиблювальних робіт. Тим часом, будівництво глибоководного ходу по гирлу Бистре є п. 7 обласної програми “Регіональна ініціатива”. Тому істотним видалося питання, адресоване начальникові Дунайської філії ДП “Дельта-лоцман” Василю Прокопенкові, чи так усе категорично?
Як з’ясувалося, сенсацію перебільшено. Певний час торік справді не було бюджетного фінансування, і основне навантаження щодо подальшого будівництва взяло на себе ДП “Дельта-лоцман”. Проте виручило ДП “Укрморпорт”, з чиєї сторони підприємству був даний безпроцентний кредит. Кредитні ресурси також надійшли з Національного банку України. Завдяки цьому був виконаний намічений обсяг робіт.
Зараз у бюджеті є окремий рядок: держава виділила 8 мільйонів 150 тисяч гривень, щоб довести параметри суднового ходу до максимально ефективних.
Уже йде процедура їхнього переведення на відповідні рахунки. І вони надійдуть неодмінно. На провадження повного обсягу робіт цих грошей, звичайно, не досить. За словами В. Прокопенка, загалом потрібно близько 300 млн гривень. Але на перший час обіцяна частина цілком може зняти проблему оплати праці підрядників.
Проте природа проявилася форс-мажорними обставинами у вигляді повені, рівної за силою якій не було 22 роки. Відразу позначилася особливість дунайської води містити в середньому в кожному літрі до 200 г намулу. Ці потоки, що потрапляють до барової частини, могла і мала б затримати захисна дамба, що споруджується саме для цього. Але, на жаль, між кліматичними явищами та затривалим фінансуванням мимоволі простежується причинно-наслідковий зв’язок.
- Через брак коштів дамба залишилася недобудованою до проектної висоти. Ступінь її готовності менший за 60 відсотків. Перекочування хвилі через неї ще досить велике, - сказав В. Прокопенко. – Властиво, важкі фракції намулу осідають на дно. І якщо колись глибина фарватеру дозволяла пропускати судна з осадкою до 5,5 метрів, то тепер цей параметр знизився до 3,8 метрів.
Це тим більш прикро, що розвиток каналу як водної господарської структури, яка забезпечує судноплавство, помітно прогресував.
Якщо в березні судновим ходом скористалися 370 суден, то на 5 травня 2005 року по ньому пройшло 470 українських і закордонних теплоходів. Результат дає надії. За 9 місяців може бути виконана запрогнозована в бізнес-плані, складеному на рік, кількість лоцманських послуг щодо проведення 565 суден.
В. Прокопенко інформує про продовження днопоглиблювальних робіт. Нині до них залучився землесос “Прорвин”. Ввести в роботу цього наймогутнішого представника вітчизняного спецфлоту раніш не дозволяли адміністративні обставини. Вони пов’язані з його переданням із ДП “Чоразморшлях” до ДП “Устьдунайськводшлях”, яке, у свою чергу, перепоступилося ним в тайм-чартер уже “Дельта-лоцманові”. Останній забезпечив йому ремонт на Ізмаїльському судноремонтному заводі. І тепер землесос перебуває на експлуатаційних позиціях.
Є надія, що в травні він справиться з розчищенням замулених перекатів. Водночас далі виконує свої контрактні зобов’язання німецька фірма “Мебіус”, починають працювати ще два каравани “Устьдунайськводшляху”. Тому в травні знову стане можливим проходження суден з осадкою 5 м.
За систематичного надходження коштів будівництво глибоководного суднового ходу може бути закінчене цього року.
