Як уже повідомлялося, 30 травня голова Одеської обласної ради Сергій Гриневецький провів робочу нараду, на якій розглядався перебіг виконання пункту № 10 обласної програми “Регіональна ініціатива. 2002 – 2006 роки” і регіональної комплексної програми “Меліорація Одещини – 2001 – 2010 роки”.
Відомо, що меліорація земель є однією із важливих складових стійкого виробництва сільськогосподарської продукції, відзначив у своєму виступі начальник Головного управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації Анатолій Новаковський. Особливе значення вона має для нашої області, що перебуває в зоні ризикованого землеробства, де в середньому через 2-3 роки спостерігається посуха. Саме зрошувані землі у докризові роки забезпечували понад 40 відсотків кормів, 80 відсотків овочів, 100 відсотків рису і понад 20 відсотків зернових культур.
На жаль, відсутність необхідних коштів на ремонт меліоративних систем і відновлення парку меліоративної техніки, спрацювання об'єктів водогосподарського комплексу призвели до скорочення зрошуваних земель більш ніж утричі.
Остання інвентаризація даного господарства показала, що реально забезпечити поливом можна трохи більше 71 тисячі гектарів землі, що складає лише 31 відсоток від загальної їхньої кількості, охопленої меліорацією. Понад 136 тисяч гектарів законсервовано на тривалий термін. Наприклад, у минулому, 2004 році зрошенням було охоплено тільки 32 тисячі гектарів. До цього варто додати, що на сьогоднішній день у водоспоживачів-власників залишилося всього близько 700 дощувальних машин і установок із 2390, які необхідні для забезпечення поливом віртуальних 226 тисяч гектарів зрошуваних земель. За останніми даними, сільгоспвиробники області придбали 14 одиниць такого устаткування, що, звичайно, не може істотно вплинути на всю картину, яка склалася останнім часом в меліорації.
- Головним стримуючим фактором збільшення площ поливу, як і раніше, залишається відсутність добротної дощувальної техніки, - підкреслив начальник обласного виробничого управління з водного господарства Георгій Бузіян. – Висока вартість не дозволяє їх закуповувати господарствам навіть за умов лізингу. Так, ціна однієї дощувальної машини “Фрегат” складає від 100 до 150 тисяч гривень.
Для того, щоб поліпшити ситуацію, на даний час провадяться консультації з метою створення оптимальних схем щодо кредитування закупівель таких машин. Крім того, між Держводгоспом і Одеською обласною держадміністрацією підписано угоду щодо створення в Ізмаїлі спеціальної бази щодо складання дощувальних машин, що дозволить у півтора раза знизити їхню вартість.
Ще одним гальмом у збільшенні зрошуваних площ є висока вартість електроенергії, яка використовується у зрошенні, відзначив Г. Бузіян. У зв'язку із цим Міністерством аграрної політики разом із Держводгоспом було розроблено порядок щодо 100-відсоткової компенсації вартості електроенергії. З цією мету було виділено для господарств області 1,4 мільйона гривень, але вони використали ці кошти ледве чи наполовину.
Разом із тим, через відсутність коштів, констатував начальник «Облводгоспу», роботи з реалізації пункту № 10 обласної програми «Регіональна ініціатива 2002 – 2006 роки» щодо реконструкції та технічного переоснащення меліоративних систем не провадилися. Мало уваги на місцях приділяється роботі колекторно-дренажних систем, що прямо веде до підтоплення сільськогосподарських угідь і населених пунктів.
Як відзначив Г. Бузіян, у 2005 році з державного бюджету передбачається виділити 27,2 мільйона гривень на збереження державних меліоративних об'єктів, їхню підтримку і подачу води до точок водовиділення, а також на компенсацію вартості електроенергії. Однак цих коштів вкрай недостатньо.
Обидва керівники – А.Г. Новаковський і Г.Д. Бузіян наголошували на якнайшвидшому виконанні постанови Кабінету Міністрів України № 1253 від 13 серпня 2003 року, яким передбачено безкоштовну передачу внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільгосппідприємств на баланс сільських рад. А вони вже мають знайти для них ефективного власника.
Цей процес в області вже йде повним ходом. У деяких районах план передачі виконано на сто відсотків. Але, як вважають деякі представники місцевих органів самоврядування, зокрема, голови Арцизького і Біляївського райрад Костянтин Пеліван і Олександр Семенов, це не вихід зі становища. Навпаки, із урахуванням майбутньої адміністративно-територіальної реформи, передача меліоративних систем на баланс сільських рад може згодом призвести до їхньої повної втрати. Тому що на сьогоднішній день сільські ради - одна із найслабкіших ланок в системі влади. Їм не під силу організувати через відсутність фінансів і фахівців необхідного профілю їхню надійну експлуатацію і збереження.
Вислухавши думки присутніх, голова Одеської обласної ради Сергій Гриневецький зробив висновок про те, що ми маємо справу із системною кризою, із якої область, а тим більше райони, самостійно не зможуть вийти. Тому він запропонував головам райрад, начальникам управлінь, фахівцям-меліораторам зробити аналіз становища, що склалося, у кожному районі, на кожній ділянці й дати свої пропозиції щодо виходу галузі із кризи.
Проблема потребує серйозного аналізу й обговорення, підкреслив він. Її треба розглянути на найближчій сесії обласної ради і вийти із конкретними пропозиціями в уряд. Тобто, для того, щоб зберегти меліорацію як галузь і одержувати від неї істотну віддачу, не обійтися без серйозної стратегічної політики держави в цьому питанні. Адже справа стосується не тільки Одеської області, але й всього півдня України. І бажано, щоб фінансування її було передбачено вже у бюджеті 2006 року.
