Нотатки з засідання політико-консультативної ради
Не буде великим перебільшенням, якщо скажемо, що останнім часом думки жителів області, особливо сільських районів, зайняті одним тривожним питанням: що конкретно нам дає широко розрекламована ідея проведення чергової територіальної реформи в Україні?
Від боязких заперечень в окремих районах перейшли до серйозних і навіть радикальних заходів. Ухвалюються спеціальні рішення сесій райрад, створюються різні комітети, направляються представники до Верховної Ради з листами та заявами про необхідність внести істотні зміни в запропонований текст проекту закону і не квапитися з його ухваленням.
Своє слово недавно сказала і політико-координаційна рада при голові облради. Забігаючи вперед, зазначимо, що представники політичних партій і громадських організацій солідарні в тому, що територіальна реформа потрібна. Але її слід проводити так, щоб вона стала ще одним конкретним кроком на шляху наближення системи державного управління до європейських стандартів, не обмежувала інтересів населення країни.
І якщо з цим мірилом підходити до запропонованого законопроекту, то багато що викликає заперечення і навіть категоричне несприйняття.
Перше. В основі законопроекту поставлена чисельність жителів: для села – 5000 чоловік, для району – 70 тис., для міста-регіону – 700 тисяч тощо. Але ж цифра – річ непостійна і досить відносна. Особливо для багатьох сіл. І там, де сьогодні набереться така кількість мешканців у 5-6 населених пунктах, завтра знову доведеться проводити укрупнення. І так до нескінченності. Тому учасники засідання запропонували свій варіант вирішення питання. Головний чинник – це територія. Тоді можна регулювати створення громади таким чином, що вдасться і послуги наблизити до людини, і кордони сільської ради не розтягувати на десятки бездоріжних кілометрів.
Друге положення: в основу територіальної реформи має бути поставлений район. Саме він є мостом між конкретною громадою та державною владою. Тому, на думку промовців на зборах, кількість сільських районів має залишитися незмінною, а всю реорганізацію провадити на рівні сільських і селищних рад. Відділ адміністративно-територіального устрою та земельних відносин обласної ради на чолі з С.О. Ржепецьким провів досить повчальні дослідження. Бралася для вивчення група південних, центральних і північних районів. Врешті з’ясувалося, що населених пунктів із чисельністю до 500 чоловік на півдні – 9, у центрі – 109, на півночі – 85. Зате сіл від 3 до 5 тисяч чоловік на півдні – 17, у центрі – 6, на півночі - тільки 2. А що стосується більших населених пунктів, то їх дуже мало. На півдні – 4, у центрі – 9, а на півночі жодного.
І цей процес перебуває в постійному “русі”. Уже зараз стоїть питання про зняття з обліку восьми населених пунктів, а раніше їх набігало щорічно по два-три.
Крім того, тут є ще один дуже важливий чинник, яким не можна нехтувати. Мова йде про етнічні групи людей, що мешкають компактно. Тут думка учасників зустрічі поділилася. З одного боку, свою незгоду висловили деякі учасники політико-консультативної ради. А з іншого боку – свій голос підняли жителі Болградського та деяких інших районів, де компактно мешкають етнічні болгари, гагаузи, молдавани, албанці й представники інших національностей. А своє обурення, наприклад, болградці вже висловили в рішенні сесії районної ради, яке було направлене до найвищих державних органів. А привід поки що відносний: у пропонованому новому складі районів (за проектом) їх в Одеській області стане майже вдвічі менше) болградці “побачили себе” на схемі об’єднаними з Ренійським районом. І це при тому, що в районі мешкає майже 75 тисяч населення (згадаємо: за умовами проекту потрібно 70). Ось таке порушення умов, запропонованих самими ж “батьками” законопроекту.
З огляду на ситуацію, учасники засідання нагадали і записали у своїй резолюції: “Територіальна реформа повинна проходити з урахуванням вимог ст. 5 Європейської хартії місцевого самоврядування, у якій говориться про те, що “зміни територіальних кордонів місцевої влади не можуть здійснюватися без попереднього роз’яснення думки відповідних місцевих громад, можливо шляхом референдуму, якщо це дозволяється законом”.
Як відомо, вивчення такої думки поки що тільки декларується, а про референдум взагалі мова не ведеться. Зате постійно з’являються повідомлення про те, що незабаром проект надійде до Верховної Ради на перше читання і сам Закон буде ухвалений чи то до кінця року, чи то напередодні виборів до парламенту. Ця невизначеність і тримає людей у районах у постійній напрузі.
А тепер про фінансово-економічний бік проблеми. Як відомо, новий законопроект проголошує забезпечення гарантованого стандарту якостіжиття для кожного громадянина незалежно від місця його проживання. Місцеві економісти та фінансові працівники проаналізували ситуацію, що є на сьогодні, та ту, яка очікує нас після реформи. Вийшли досить цікаві висновки, що не можуть не насторожувати. Більш зацікавлені читачі можуть звернутися по подробиці та таблиці до відділу аналізу соціально-економічного розвитку та бюджетної політики області. Ми ж повідомимо короткі висновки.
Отже, після проведення укрупнення районів і сільських громад погіршуютьсяситуація в рівномірності розподілу земельних ресурсів, власних доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів у розрахунку на одну людину, низка інших показників.
У містах обласного значення, які відповідно до нового законопроекту втрачають цей статус, значно зменшується обсяг власних доходів. Наприклад, з податку з доходу фізичних осіб ці міста одержать не 75 відсотків, а в три рази менше! Доход за сплатами за землю також зменшується з 75 до 60 відсотків. При цьому утримання об’єктів соціального призначення цілком перекладається на районний бюджет. А підпорядкування таких міст районній владі лише породить нові конфлікти, що ми вже мали і в Ізмаїлі, і в Білгороді-Дністровському, і в Котовську.
А що буде з так званими місцевими бюджетами, якщо вони за заявою нового заступника міністра фінансів А.А. Максюти здійснюватимуться централізовано. Сьогодні там регулюються 686 бюджетів, і представники кожного району можуть розповісти, скільки сил і здоров’я коштує їм кожна цифра в цьому документі. А якщо таких бюджетів стане 4200 – у шість разів більше? Це будуть іще неабиякі плутанина та головний біль на місяці та роки.
В економічному плані спостерігаються багато які “нестиковки” між чисельністю населення та ступенем розвитку промисловості, малого бізнесу на даній території, залученням інвестицій, інноваційною діяльністю.
Крім того, в області є населені пункти, де кількість жителів у літній сезон збільшується вдвічі-втричі. І така ситуація може тривати півроку та довше. Що тут діяти?
Внаслідок перелічених і багатьох інших аналогічних фактів представники політико-консультативної ради ще раз дійшли висновку, що реформування територіального устрою відповідно до запропонованого законопроекту не досягне головної мети, проголошеної в документі.
І ще на два моменти була звернена увага учасників зустрічі. Щоб ухвалити новий законопроект “Про територіальний устрій України” потрібно ухвалити 166 нових законодавчих актів і внести зміни до багато яких діючих законів. Це, насамперед, до самої Конституції України, законів “Про місцеве самоврядування”, “Про місцеві державні адміністрації”, до Бюджетного та Земельного кодексів. І територіальну реформу потрібно провадити тільки разом із адміністративною та бюджетною. Інакше вона втрачає сенс і значення.
Крім того, потрібно прискорити ухвалення законів “Про комунальну власність” і “Про стимулювання розвитку регіонів”.
На завершення трохи історії. У районах області ще працюють багато людей, що пам’ятають територіальні “переділи” 1962-63 років. Вони спричинили за собою сотні трагедій. І сьогодні про це розповідають у Бородіному, Цебриковому, Троїцькому, Новій Іванівці та інших колишніх райцентрах, людям у терміновому порядку доводилося полишати насиджені місця та шукати роботу. Колишні райцентри спорожніли до невпізнанності. А до нових і сьогодні треба діставатися з деяких сіл майже за сотню кілометрів. Після нової реформи ці відстані іще збільшаться. А шляхів як не було, так і немає. А до лікарні, середньої школи, багатьох соціально-побутових об’єктів, просто по звичайну довідку щодня потрібно буде їхати на перекладних.
Цим багато в чому можна пояснити ту сторожкість, із якою у сільських районах сприйняли нові спроби провести територіальну реформу. Під дуже добрими намірами. Але всім відомо, куди веде така дорога...
І як загальний дисонанс пролунали на зустрічі 13 травня ц.р. в Одесі слова народного депутата України від Миколаївської області Круглова: “Силоміць зробити людину щасливою неможливо!”
І все-таки намагаються…
