Відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань соціального захисту й охорони здоров’я, що її очолює депутат О.І. Верба, головний лікар Дунайської басейнової лікарні на водному транспорті, розташованої в Ізмаїлі. Наш кореспондент звернувся до керівника комісії з низкою запитань.
- Олександре Ісаковичу, на початку бесіди прошу представити нашим читачам свій депутатський підрозділ.
- Підкреслю той факт, що з восьми депутатів, які входять до її складу, семеро є лікарями. Багато хто з них очолює великі медичні об’єднання, центральні районні лікарні. Наприклад, Олена Олександрівна Якименко добре відома всім одеситам як керівниця міського управління охорони здоров’я, Валерій Іванович Байрак очолює Савранську районну лікарню, Григорій Якович Бурлака – Любашівську, лікарями працюють В’ячеслав Григорович Бобиченко і Олег Олександрович Лосєв. Один у Татарбунарах, другий – у Миколаївці. Секретарем нашої комісії є мій колега з Іллічівської басейнової лікарні на водному транспорті Олег Федорович Марнянський.
Крім того, ми підтримуємо постійний зв’язок і з іншими депутатами-медиками, які працюють в інших постійних комісіях. А наші головні помічники в роботі – це фахівці управління охорони здоров’я, Головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, інших обласних і районних служб.
- Окресліть коло питань, якими займається ваша постійна комісія?
- На контролі депутатів – хід виконання таких Законів України, як “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, “Про державну допомогу сім’ям із дітьми”, обласної комплексної програми “Здоров’я” на 2003 – 2011 роки, окремі пункти широковідомої програми “Регіональна ініціатива”. У нашому полі зору питання, пов’язані з соціальним захистом населення, поліпшенням його лікувального та санітарно-профілактичного обслуговування.
Багато чого нам підказують листи виборців, засновані на них запити депутатів постійних комісій.
У серпні ми маємо намір розглянути питання про створення центрів соціальної реабілітації, притулків або будинків тимчасового проживання для осіб, що звільнені з місць ув’язнення та втратили право на житло.
Тривалий час дебатувалося питання про подальше використання приміщень колишнього Балтського військового госпіталю. Управління охорони здоров’я облдержадміністрації наполягало на створенні на його базі міжрайонного протитуберкульозного диспансеру. Проти такого варіанту висловилися керівники району, мешканці міста. З цього приводу з офіційним листом звернувся депутат В.П. Чорнолуцький.
Для вивчення ситуації до району виїздив член комісії В.І. Байрак. Після всебічного вивчення всіх пропозицій було досягнуто компромісного рішення: розмістити на території військового госпіталю поліклінічне відділення центральної районної лікарні.
Створено робочу групу на чолі з депутатом О.Ф. Марнянським щодо вивчення становища, пов’язаного з виконанням Закону “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”. Робота провадиться разом із Головним управлінням праці та соціального захисту населення облдержадміністрації. Недавно питання було розглянуто на засіданні нашої комісії. З’ясувалося, що наявна підтримка цієї категорії людей через Фонд допомоги реабілітованим громадянам вступила в суперечність із вимогами Бюджетного кодексу країни. Тому на черговій сесії облради будуть подані пропозиції щодо підтримки цієї категорії осіб із коштів обласного бюджету.
- У роботі нещодавнього засідання брала участь депутатка В.Є. Лосєва, хоча вона, наскільки знаю, належить до складу іншої комісії – з питань міжнародних зв’язків і майнових відносин.
- Так, Валіда Євгенівна, як колишня керівниця облвідділу охорони здоров’я, багато нам допомагає своїми консультаціями, інформацією про стан справ у будь-якому медичному закладі області. Крім того, виникають проблеми, що мають стосунок і до організації охорони здоров’я, і до майна лікувальних установ.
На минулій сесії вона звернулася з депутатським запитом про долю діагностичного відділення Одеського обласного медичного центру. Мова йде про широко відому в минулому Чорноморську центральну басейнову лікарню або, як її називали, лікарню водників. У ній функціонував не менш відомий діагностичний центр, що обслуговував на рік до 3 мільйонів чоловік. Сьогодні його функції обмежені одним стаціонарним відділенням на 300 ліжок. Зрозуміло, що за такої ситуації потрібно провести різке скорочення медичного персоналу, що налічує тільки самих лікарів 65, серед яких доктори та кандидати медичних наук, фахівці вищої та першої категорій.
Питання вже розглядалося на сесії облради в січні поточного року, де було вирішено створити Одеський обласний консультативно-діагностичний центр. І він практично створений, але конфлікти в колективі не вщухають і сьогодні.
Тому була створена ще одна робоча комісія. Свої нові пропозиції ми внесемо на розгляд чергової сесії облради. А неспокійна Валіда Євгенівна, яка першою забила на сполох, цілком природно намагається довести це питання до цілковитого його розв’язання.
- Гадаю, це гідний взірець для наслідування?
- У нашій комісії теж чимало депутатів, які, я б сказав, з усією відповідальністю ставляться до своїх доручень і проблем, що стосуються соціального та медичного обслуговування населення.
Особливу принциповість вони виказують, коли мова йде про соціальний захист ветеранів Великої Вітчизняної війни, інвалідів, інших категорій населення. Виносяться додаткові ухвали щодо внесення змін до вже прийнятого обласного бюджету.
Крім того, ми постійно відгукуємося на листи виборців. У минулому кварталі їх було понад сімдесят. Ця цифра, з одного боку, свідчить про численні негативні явища в системі охорони здоров’я. Про що, до речі, писали неодноразово і “Одеські вісті” під рубрикою “Хай почує нас Президент”. А з іншого, сподіваюся, це свідчить і про довіру до нас виборців. Ми цю довіру дуже цінуємо і прагнемо, в міру можливості, не залишати жодне звертання жителів області без уваги.
- На засіданні комісії багато часу зайняло питання про так звані лікарняні каси. Чим це викликано?
- Усі наші виборці на власному гіркому досвіді знають про “принади” безкоштовного медичного обслуговування. Коштів бракує на найпотрібніше обладнання, лікувальні препарати, допоміжні матеріали. У зв’язку з цим облрада винесла ухвалу від 11 січня 2002 року “Про програму реформування системи подання медичної допомоги населенню Одеської області”. У ній ішлося й про створення лікарняних кас – громадських неприбуткових організацій. Нині їх уже створено 30, зокрема одна обласна, 5 міських і 24 районних, що поєднують 45 тисяч жителів області. У них є свої плюси та свої мінуси. В умовах іще не усталеної страхової медицини вони допомагають вирішувати багато роблем, а члени лікарняних кас одержують додаткову медичну допомогу.
Про що сперечаємося? Про те, що даний варіант не може бути єдиним. Наприклад, у нашій Дунайській басейновій лікарні ми використовуємо інші варіанти залучення додаткових коштів. Інакше до розв’язання проблеми підійшли в деяких сільських районах. На них треба зважати, а не створювати єдину монополію. І тим більше не можна використовувати авторитет облради, щоб від його імені давати “вказівки” керівникам деяких районів, не будемо їх називати, хоча вони і перелічені у великій довідці, про створення лікарняних кас. Людям на місці видніше, який обирати варіант.
- І все-таки, усе це з бідності, безвиході. А питання про “лікування” самої охорони здоров’я, звичайно, треба розв’язувати на загальнодержавному рівні. Чи не так?
- Цілком з Вами згоден. Ми не гаємо й цієї можливості. Недавно відбулися парламентські слухання на тему “Забезпечення прав дітей України. Охорона материнства та дитинства”. У них взяв участь і представник нашої комісії В.І. Байрак. Ми також направили свої пропозиції до Верховної Ради за результатами обговорення проекту “Про законодавчі основи охорони здоров’я в Україні”.
У своїй діяльності ми будемо послідовні до цілковитого розв’язання будь-якої проблеми.
- Дякую за інтерв’ю.
