Свого часу мені довелося побувати в Березівському професійному училищі № 19, коли воно лише боролося за право одержати статус вищого. Київські чиновники ніяк не могли погодитися з тим, що в якомусь віддаленому, навіть від обласного центру, районі може функціонувати такий навчальний заклад. Але керівники училища зуміли довести, що воно заслуговує на право називатися вищим навчальним закладом,бо і матеріально-навчальна база, і кваліфікація педагогів, і рівень загальноосвітньої та професійної підготовки випускників відповідають установленим стандартам.
Сьогодні БВПТУ може по праву вважатися візитною карткою української профтехосвіти, яка переживає непростий час. У ньому набувають теоретичних і практичних навичок близько 700 дівчат і юнаків. Тут готують зварників по металу, теслів, швачок і технологів з пошиття одягу, кухарів і технологів приготування їжі, перукарів та інших фахівців. Характерно, що в самому ж училищі вони затребувані для розв’язання різноманітних питань. Наприклад, швачки шиють спецодяг для зварників, перукарі можуть зробити зачіску хлопцям і дівчатам на будь-який смак, кухарі і технологи готують різноманітні страви. Вони демонстрували своє вміння в Австрії та Німеччині, де проходили практику в межах програми обміну досвідом з іноземними колегами.
В училищі є театр, де демонструють нові моделі одягу майбутні швачки. Доброї слави зажила художня самодіяльність. Отож, хлопці та дівчата живуть цікавим повноцінним життям. Педагоги роблять все можливе, щоб вони вступали у велике життя впевнено, спираючись на знання та навички, набуті за час навчання. Серед них і Алла Анатоліївна Ліщинська, яка ось вже 25 років навчає вихованців мистецтва моделювання. Наш фотокореспондент сфотографував її з майбутніми майстрами зварювання по металу. Вона цікавилася тим, як їм працюється у спецодягу, що його пошили дівчата. Всі відповіді звелися до одного: одяг - те що треба, бездоганний.
