1989 року в галереї «Декор» на Малій Арнаутській я вперше побачила чудові натюрморти з живими квітами, які, здавалося, пахнули і просилися в руки. Як це буває тільки в полі на природі, хотілося забрати цю красу до свого будинку у надії продовжити чудову мить зустрічі з природою, такою і простою, гармонійною, ніжною і беззахисною.
Тоді я вперше почула ім’я одеської художниці, авторки цих натюрмортів – Інни Русиної. Це була любов з першого погляду і, як виявилося, надовго. Пізніше я познайомилася з біографією художниці, з нею самою, її близькими.
Інна Русина народилася 1955 року в Одесі. Її батько – один з найстарших і найвідоміших художників і педагогів Аркадій Вікторович Русин, її чоловік – відомий художник і викладач художнього училища ім. Грекова В’ячеслав Ігорович Подобед. Традиційна сімейна прихильність – реалістичний напрям у живопису. Як і її батько, Інна здобула чудову художню освіту. Вона закінчила училище ім. Грекова та Інститут живопису, скульптури й архітектури ім. Рєпіна Академії мистецтв у Ленінграді (малярський факультет, реставраційне відділення). Інна Русина почала брати участь у виставках з 1978 року. З 1990 року вона – членка Національної Спілки художників України. Працює художниця в жанрах натюрморту, портрета, пейзажу.
Багато років творча діяльність І. Русиної пов’язана з Одеською філією Національного науково-дослідного центру України. Як художник-реставратор, вона постійно співпрацює з Одеським художнім музеєм. Не дивно, що восьма персональна ювілейна виставка Інни Русиної, яку вона назвала «Часів сполучна нитка», відкрилася в 106-у річницю його заснування. На вернісажі директорка музею Наталя Сергіївна Поліщук справедливо назвала цю виставку найкращим подарунком музею в день його народження.
В експозиції – 39 робіт Інни Русиної минулих і останніх років. Я ще раз відчула очікуване мною задоволення від натюрмортів з живими квітами («Бузок», «Бузок і жовті тюльпани», «Айстри», «Хризантеми», «Червоні троянди»). А ось її твори інших жанрів я побачила вперше. Чудові малюнки, начерки олівцем, мальовничі маленькі, виконані в найкращих академічних традиціях пейзажі, витримані, гармонічні, теплі картини, які зображують прекрасне оголене жіноче тіло чисто і цнотливо.
Гарна композиція пейзажу «На семи ветрах», вдало обрана авторкою сіро-блакитна колірна гама. Таких місць у Білгороді-Дністровському стає дедалі менше. Передати цю романтичну красу вмирущого художниці вдалося блискуче.
Численні тематичні натюрморти – давнє захоплення І. Русиної. У своєму виступі Аркадій Вікторович Русин розповів про успіх картини «Штурманський натюрморт», відзначеної як найкраща робота на Всесоюзній виставці «Блакитні шляхи Вітчизни». Це було величезним досягненням авторки – тоді студентки III курсу.
Портрети близьких друзів і членів родини виконані у властивій І. Русиній стриманій манері з простою композицією в спокійній гамі кольорів («Портрет А.В. Русина», «Мама», «Портрет В.І. Подобеда», «Ольга Котлярова-Прокопенко» – всі роботи 2005 року) і найкращі роботи минулих років («Кіра», «Даша»).
Промовці на вернісажі відзначили великий внесок Інни Русиної у мистецтво як майстра-реставратора. На виставці представлено відреставровані нею п’ять творів із зібрання Одеського художнього музею (двостулкова ікона з обраними святими, ХVІІІ ст.; «Портрет дівчинки» Д.Бортникера, 1888 р.; «Натюрморт» В. Комарова, кінець ХІХ ст.; «Пейзаж із монастирем» Т. Я. Дворникова, початок ХХ ст.). І. Русина відреставрувала 15 творів із зібрання Одеського художнього музею і, як зазначила Н.С. Поліщук, безоплатно, бо в музею недостатньо коштів для фінансування необхідного обсягу реставраційних робіт. Загалом же понад 50 творів живопису відреставровано І. Русиною. Про її майстерність художника-реставратора з повагою відгукувалися колеги по роботі. І. Русина стажувалася в «Ермітажі» і у своїй роботі свято береже традиції реставрації.
Так вигадливо переплелися «часів сполучні нитки» у житті скромної і відданої мистецтву та своїй справі людини, у творчості талановитого художника-реаліста, у роботі досвідченого майстра-реставратора – Інни Аркадіївни Русиної.
