Кращою рекламою наших обласних доріг став випадок приземлення на 313 км київської дороги французького літака « F-PUYJ». У нього відмовив двигун, і льотчик, який летів до нас із візитом, змушений був спланувати на крилах вниз. За його словами, траса виявилася аніскілечки не гіршою за покриття європейських аеродромів.
Начальник Служби автомобільних доріг Одеської області Михайло Григоров вважає, що довести до пуття багато ділянок наших магістралей вдалося завдяки своєчасному й достатньому фі¬нансуванню робіт щодо їхнього відновлення. Цей рік можна назвати першим за час незалежності України, коли дорожні служби одержали для провадження ремонту всі 100% збору із транспорту, який користується автодорогами. Крім того, досить істотна можливість, що з'явилася разом із цим, планувати місце проведення ремонтного заходу та його обсяг. На жаль, сьогоднішні надходження не можуть одразу компенсувати фінансову дієту попередніх років.
Тепер настав час, коли стало можливим приділити належну увагу дорогам державного значення, яких в Одеській області п'ять.
Звичайно, одразу спливає в пам'яті «нашуміле» будівництво дороги першої категорії від Червонознам’янки до Жашкового, що одержала назву автобан. Коли по ній було дозволено рух автомашин, склалася думка, що вона так і залишиться в недовершеному стані, тобто покладеною тільки у два шари. М. Григоров навіть змушений був доводити очевидний для фахівців факт, що ґрунт має спресуватися під вагою транспорту, що проходить по ній. На це потрібно за нормами близько півтора року. І тільки потім, коли характеристики міцності траси будуть їм відповідати, можна укладати зверху третій шар. Що й було зроблено цього року. Тепер автобан практично добудовано.
– Залишається завершити тільки 11-кілометровий фрагмент, – ділиться планами на поточний рік М. Григоров. – І провести другорядні роботи, пов'язані з водовідведенням, облаштованістю кюветів, установленням шумоізоляції та бар'єрного огородження. Однак найважливіше, що нам вдалося досягти, – це безплатний проїзд по даній дорозі. Хоча спочатку передбачалося, що для водіїв за користування автобаном будуть установлені певні тарифи, щоб компенсувати вкладені в будівництво кошти. Я переконаний, що дорога, побудована за загальнонародні гроші, не може бути платною.
Однак при цьому залишається невирішеним питання, як бути із проїздом вантажних машин з контейнерами, чия вага перевищує встановлені норми. Такі явища, особливо при транзитних перевезеннях, не рідкість, а підсумком подібних порушень стає збиток, що завдається цілісності наших доріг.
Йдеться про навантаження на вісь вантажної машини, що їде по дорозі. Саме вона викликає руйнування автопокриття. Колись, наприклад, у 1939 році, коли прокладалася стара дорога на Київ, частина якої лягла в основу автобану, навантаження на вісь допускалася 5,5 тонн. Зараз Європа перейшла на норму 13,5 тонн Тоді ж швидкість у 90 км/годину здавалася рекордним винятком. Тепер для сучасних марок легкових автомобілів звичайним показником є 150 км/год., а часто й вище. Крім того, значно зросла інтенсивність руху. Бажаючи розвиватися як країна транзиту, Україна змушена відповідати цим параметрам. Повністю їх задовольняє автобан. Усього ж в Одеській області тільки 75 км доріг з «європейським» запасом міцності. В аналогічному стані й усе національне шляхове господарство в цілому.
У зв'язку із цим є тенденція знову на в'їзді в область встановлювати ваги. Планується введення в дію трьох електронних вагових комплексів. І хоча вони мають бути нової модифікації, багато автомобілістів ставляться до цього без захвату, оскільки пам'ятають, як боляче била по їхніх кишенях постійна необхідність вирішувати неформальні ситуації, штучно створювані їм то вагарями, то працівниками шляхової автоінспекції. Це буквально паралізувало розвиток контейнерних автоперевезень по Україні, роблячи цю галузь нерентабельною для автотранспортних підприємств. Залишається сподіватися, що нинішня модифікація вагів виключить фальсифікацію показників.
Проте, автобан – частина міжнародного транспортного коридору. Але якщо коридор – генеральний напрямок руху вантажів, то дорога – засіб, здатний спровокувати переміщення їх по даному руслу. Наприклад, після якісного «вироблення» доріг, що ведуть до Іллічівського морського рибного порту й через Сухий лиман, автомобілі з вантажами миттєво переорієнтувалися у цей бік. Колеса без доброї дороги не поїдуть.
У числі стратегічно важливих для регіону, та й для всієї України, є 7,8 км дороги, що йдуть через Паланку по території Молдови. Нам передано в орендне користування тільки дорожнє полотно. Але розміщення на узбіччі, яке становить вже молдовські землі, нашої авторемонтної техніки – вже проблематично.
– На ремонт цієї дороги знадобиться близько 150 мільйонів гривень, – говорить М. Григоров. – Але чи не виявиться, що ми їх просто закопаємо в чужу землю?
У зв'язку із цим зростає значення будівництва об'їзного маршруту, який може пройти мимо Білгорода-Дніст¬ровського, і вийти до села Монаші. Ця дорога, що повні¬стю йде по території України, назавжди зніме питання залежності нашого регіону від Молдови.
Больовою точкою цього маршруту залишається міст через лиман у Затоці. Оскільки нинішній перебуває у передаварійному стані, актуальне будівництво нового мосту. Але чи виділить бюджет кошти? Зрештою, дороги завжди будуть такими, якими їх може утримувати держава.
– А поки що цього року йдуть вже профінансовані роботи. Вдалося закатати дорогу на Миколаїв. Упорядкованою стала дорога Кіровоград – Платонове, нещодавно вимощена бетонними плитами. Розвантажено трасу біля «7 кілометра», яка також входить до числа стратегічно важливих, – підкреслює М. Григоров. – Цього року має бути закінчена також чотирисмугова дорога в об'їзд селища Котовського. Найраціональніше прокласти її по полях зрошення й спорудити дамбу, розташовану паралельно нинішній. Згідно з ТЕО нова споруда буде на 3 м вищою, і гарантовано стримає води Хаджибейського лиману.
Цікаво, що на пустир, зарослий очеретом, претендував і Одеський порт, який хотів перетворити це болото в цивілізовану контейнерну ділянку. Місто, у складі земель якого перебувають і поля зрошення, цю концепцію відкинуло.
Поки що дозволу немає ані в того, ані в іншого підприємства. А на названій ділянці цвіте застійна вода.
