Козацтво ніколи не було лише національною збройною силою українців. За століття свого існування воно, особливо запорізьке козацтво, – а нагадаю, що існували ще й городове, реєстрове, надвірне та повстанське, – створило значний масив фольклорного надбання. Саме козацтво та його співці зуміли витворити величезну енциклопедію козацьких військових і ліричних пісень, легенд, переказів та бувальщин; а ще – козацьких звичаїв, обрядів, ритуалів і традицій. Все це – неоціненний набуток нашої національної культури і нашої національної свідомості. Ось чому з таким інтересом була сприйнята в колах сучасного, нещодавно відродженого козацтва Одещини звістка про появу в Одесі козацького театру характерників “Отаман”, до речі, першого театру характерників в Україні.
Як з’ясувалося під час презентації, що відбулася 22 грудня в одеському ресторані “Українська ласунка” (що на розі Дерибасівської та Єкатерининської), поява театру стала реалізацією спільного проекту гурту характерників одеської крайової організації Козацтва Запорізького (очолюваної головним отаманом Чорноморської округи цього козацтва Миколою Свінцицьким) та ВАТ “Одеський консервний завод дитячого харчування”. Виступаючи перед журналістами, директор цього наймолодшого на Одещині театру Едуард Левченко наголосив на тому, що йдеться саме про театр характерників, а в козацтві це були люди особливого фізичного та духовного гарту, які володіли основами екстрасенсорики, зналися на національній психології ворога та засадах гіпнозу і взагалі, здатні були вражати уяву сучасників своїми неординарними вчинками та дійствами. І це характерники, як правило, виступали в ролі козацьких розвідників та героїв-смертників, які навмисне потрапляли в полон до ворога, щоб, витримавши тяжкі муки, дезінформувати відносно чисельності козацького війська і його союзників та намірів козацьких отаманів.
Засновано театральну трупу “Отаман” щось близько року. Базується вона поки що на сцені Будинку культури ім. Лесі Українки, а діловим партнером і спонсором її виступає, як уже мовилося, консервний завод дитячого харчування, представлений на презентації керівником проектів заводу Костянтином Мельниковим та керівником піар-служби Андрієм Кренєм. Зауважу, що презентація супроводжувалася виступами Костянтина та Андрія, а також дегустацією дуже корисних виробів цього підприємства – дитячих соків, до речі, не задля реклами, а задля істини будь сказано, досить смачних, поживних і недорогих.
Ну а щодо театру, то в дні, коли відбувалася ця презентація, колектив його – всього в труді п’ятнадцять акторів – напружено працював над підготовкою до своєї першої прем’єри – новорічної музичної казки “Як козаки і ялинку добули, і Бабу-Ягу заміж видали”. Провідна ідея цієї постановки – вічна і невмируща боротьба, в якій Добро врешті-решт перемагає Зло, з тією лише поправкою на сюжет, що в даному випадку головними виразниками цього Добра стають українські козаки, а діяти вони воліють, залучаючи свою природну козацьку кмітливість і хоробрість та надприродну чародійну силу... правильно, ви вгадали – дитячого соку! Отож, не сумніваюсь, що дітям ця постановка сподобається. Тим паче, що в ролі акторів у цій виступають такі самобутні особистості, як майстер екстремального шоу Сергій Постолов; майстер спорту міжнародного класу зі спортивно” акробатики Олексій Міщенко та восьмирічна надія театру Рита Королькова.
Тож будемо сподіватись, що завдяки старанням акторів “Отамана” козакам справді вдасться і ялинку добути, і Бабу-Ягу заміж віддати; а ще хочеться сподіватись, що цей козацький театр виживе і приживеться в Одесі, і незабаром – будемо вірити в це, він навіть матиме своє власне приміщення. Принаймні я закликаю до такого рішення, до всебічної підтримки театру, і міську владу Одеси, і козацьку громадськість нашого краю.
