На столі в Оксани Ярем, в.о. завідувача відділу освіти Ананьївської райдержадміністрації, – гори альбомів із фотографіями, дитячими малюнками та документами. В них – матеріали з літнього відпочинку та оздоровлення школярів.
Кожен альбом – це любовно зібраний фотолітопис того, як учні шкіл району відпочивали й оздоровлювалися влітку цього року.
– З 1 по 27 червня в пришкільних оздоровчих таборах проходила перша зміна, – розповідає Оксана Ярема. – Друга зміна розпочалася другого й закінчилася 19 липня. Загальна кількість оздоровлених дітей 1639 із 3278 учнів району.
У 34 пришкільних оздоровчих таборах відпочивали учні 1 – 4 та 5-6 класів. Однак цього літа у пришкільних таборах перебувало й чимало старшокласників. Вони допомагали у ремонтах шкіл, брали участь у сільгоспроботах, заробляючи гроші на апаратуру для шкільних дискотек. Дуже серйозно попрацювали старшокласники у Гандрабурах на будівництві харчоблоку.
Особливу увагу в пришкільних таборах приділяли так званому пільговому контингенту – дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківської турботи, потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС, учням із багатодітних та малозабезпечених сімей.
Цього року в пришкільних таборах перебували й діти, схильні до здійснення правопорушень. До того ж відпочивали вони разом із однолітками, й жодних проблем не виникало.
На літнє оздоровлення учнів із районного бюджету суму було виділено солідну – 82,5 тисячі гривень та залучених коштів було витрачено близько 11,5 тисячі.
Харчувалися діти добре – дворазове гаряче харчування багато з них навіть вдома не одержують. До салатів, гарячої їжі, м'ясопродуктів учням подавали незвичний для багатьох десерт у вигляді бананів, йогуртів, соків, морозива, апельсинів, інших ласощів.
– В районі є школи, які перебувають на балансі сільських рад – це навчально-виховні комплекси або, простіше кажучи, – школи-дитсадки, – розповідає О. Ярем. – Тут фінансування здійснювалося за рахунок райбюджету, але через сільські ради. Вони укладали договори із постачальниками продуктів, розв’язували усі насущні проблеми – ми не втручалися. Але контролювали суворо. І в процесі підготовки до відкриття, й під час роботи таборів виїжджали до шкіл по декілька разів.
За путівками діти із Ананьєва відпочивали в Сергіївці, талановитих учнів направили до «Молодої гвардії» та «Артека».
І, звичайно, усі пришкільні табори взяли участь у конкурсі на кращий табір – саме підготовлені для розгляду конкурсною комісією альбоми я й побачила на столах у кабінеті Оксани Ярем.
Критерії для участі в конкурсі – дуже вагомі. Це, насамперед, показник оздоровлення: є школи (найчастіше малокомплектні), які оздоровили всіх учнів – з 1 по 9 клас. Дуже велика увага приділялася й кількості залучених коштів – і спонсорських, і позабюджетних і, звичайно, якості харчування.
– По району середня вартість харчування в пришкільному таборі на дитину на день була 2 грн 90 коп., – розповідає Оксана Ярем. – А були школи, яким вдалося спрямували з цією метою 4.50 – 5 гривень на дитину.
Уважно розглянувши усі подані матеріали, комісія визначила переможців. Найкращим визнали пришкільний табір у с. Гандрабури-1. Там оздоровлено 70% учнів, й залучено багато спонсорських коштів.
Хто ж стає спонсорами пришкільних таборів? Вичерпну відповідь дає голова райради Микола Балан.
– Кошти для більш якісного відпочинку та оздоровлення дітей виділяли добрі люди, – розповідає він. – Це підприємці, керівники сільгосппідприємств, фермери, бізнесмени, які мають невеличкі торговельні точки. Як завжди, не залишились осторонь керівник «Ананьїв-хліба» Володимир Мунтян та керівник СВК «Іскра» Максим Земляной.
Допомагали не лише грішми, але й крупами, продуктами – хто чим міг. Ми попросили людей поліпшити харчування дітей, і вони не відмовили.
Серед курйозів літнього шкільного відпочинку – занадто багато овочів, які міг з’їсти не кожен учень. Досить швидко з'ясувалося, що огірків до гарніру подають багато – не всі діти можуть з'їсти належну за ретельно розробленими нормами кількість. Тоді кухарі почали вигадувати – частину овочів нарізали в салатики й таки домоглися, щоб учні з'їдали все. Калькуляція з щоденного меню розроблялася ретельно. Кажуть, постачальники сміялися – враховано навіть соті частки копійки. Однак сміх сміхом, але чітко розроблена по днях, асортиментному мінімуму й прорахована по грамах калькуляція дуже допомогла при годівлі учнів – адже далеко не в кожному селі знайдеш підходящого фахівця, який би міг самостійно підготувати такий документ. А тут, по суті, шпаргалка – бери й готуй по написаному. З огляду ж на важливість і відповідальність правильного харчування дітей, відхилятися від цієї шпаргалки – ні-ні.
– І не відхилялися, – говорить Микола Балан. – Об'їжджаючи школи, ми заходили на харчоблоки, знімали пробу із їжі. Скажу вам, що скрізь готували дуже смачно, сумлінно, із якісних продуктів, усі норми дотримувалися. В усякому разі, в СЕС претензій не виникало.
Однак без непорозумінь все ж таки не обійшлося. Проблема виникла з Коханівською школою, яка перебуває на балансі сільради. Сільський голова не розрахував своїх можливостей, і в результаті на харчування дитини вийшло виділити лише 1 грн 73 коп. на день. До області полетіла скарга від місцевих депутатів (яким, до речі, не завадило б самим взяти участь у розв’язанні цієї проблеми), і до школи приїхала комісія із облдержадміністрації.
– Представники районної влади виїхали до школи разом із комісією, – розповідає Микола Балан. – Спочатку перевірили усі документи, а потім пішли апробованим шляхом: почали запитувати дітей, які відпочивали у пришкільному таборі та їхніх батьків, як годували в таборі. Діти були задоволені, батьки дякували за організацію табору й пояснювали, що їхні діти голодними не були.
А проблема із харчуванням вирішилася так: до виділеної сільрадою суми було додано спонсорські кошти та батьківську допомогу. То ж харчування було організовано на належному рівні.
– Ретельно перевірили кухню школи, – розповідає заступник голови Ананьївської райдержадміністрації Ераст Кравченко. – Все чисто, кухар відмінно працює. Батьківський внесок на харчування – по кілограму картоплі й хто скільки зміг цибулі та моркви.
Коли ми з перевіряльниками приїхали до табору, подавали обід. Він складався із борщу, картоплі зі стегенцем, салату та соку. Усе дуже смачно.
На жаль, місцеві депутати, які звернулися зі скаргою до Одеси, не вважали за потрібне самостійно розібратися у тому, що відбувається. Ну що ж, немає лиха без добра. Про те, що в пришкільному таборі усе гаразд із харчуванням, знали лише ми, а тепер довідалися ще й в Одесі. Більше того, батьки учнів, почувши про причини перевірки, написали листа до місцевої газети, де подякували усім, хто організував літній відпочинок для їхніх дітей.
