Джомолунгма. Почувши назву найвищої вершини планети, ми уявляємо чисті білі сніги, на які так рідко ступає нога людини… Так от, знайте, любі читачі, що уряд королівства Непал, на території якого розташована ця вершина, споряджає спеціальні експедиції щодо збирання сміття на схилах величної гори.
Говерла – не Джомолунгма, а Україна – не Непал. Але смітити ми теж вміємо, незаконно завалюючи відходами гектари землі. Ширяївський район Одеської області, на жаль, не став винятком. Крім звалищ – законних і незаконних, – біля станції Затишшя розташований склад непридатних отрутохімікатів (гербіцидів, пестицидів тощо).
ЧОМУ ВИБУХНУВ
КОНТЕЙНЕР?
Цей склад – так звана тактична точка – з'явився на території Ширяївського району ще за радянських часів. Але тільки у 2005 році було закінчено роботи з перезатарювання хімзасобів захисту рослин до спеціальних полімербетонних контейнерів. Проект був розроблений інститутом «Укрпівдендіпроводгосп». В результаті понад двісті п'ятдесят тонн отрутохімікатів були поміщені до 258 контейнерів. Загальна вартість робіт становила 988 тисяч гривень.
19 липня 2007 року, о 00.45, стається надзвичайна подія – вибух на складі. Для ліквідації наслідків було створено штаб, який очолив заступник голови облдержадміністрації Микола Сердюк.
– Ми одразу ж запросили представників інституту на місце аварії, – розповідає Микола Дмитрович. – З'ясували, що через перегрів вибухнув контейнер з отрутохімікатами. Наступного дня вміст було охолоджено і перевантажено до нової тари.
Чому ж стався вибух? На час завантаження хімікатів до контейнерів багато їх просто не можна було ідентифікувати – адже речовини зберігалися під відкритим небом, упаковки стали непридатними. Тому на новій тарі стоять ярлики «Не опізнано». Через спеку в одному з таких контейнерів розпочалася хімічна реакція, яка призвела до вибуху.
Потрібно згадати і про те, що ці хімікати до перевантаження до спеціальної тари тривалий час лежали без охорони. Під час роботи штабу з'ясувалося, що місцеві жителі розбирали бочки на металобрухт, виливаючи отруйну рідину на землю, розкрадали отрутохімікати для своїх городів. У зв'язку з цим у М. Сердюка виникло запитання до сільради – а чому раніше не вживалися заходи для захисту небезпечного об'єкта?
Лабораторія управління МНС взяла проби повітря і землі. Два екіпажі пожежних машин увесь час були на чергуванні. За рішенням штабу на складі тепер зберігаються два запасні контейнери. Проте сховище, як з'ясувалося, досі не добудовано. Отож, господаря у нього немає і до цих пір.
– Хочу запевнити мешканців Затишшя і всієї області: ситуація під контролем. Біля складу буде виставлено охорону. Проте наведення порядку на цьому об'єкті – лише перший крок на шляху розв’язання проблеми. Керівництво облдержадміністрації поставило за мету вивезти з території нашої області небезпечні хімічні речовини. Зараз на території восьми районів зберігається 1895 тонн непридатних отрутохімікатів. Єдиний завод в Україні з утилізації таких речовин розташований в Охтирці, і ми звернемося до Кабінету Міністрів з проханням виділити кошти на вивезення і переробку небезпечного вантажу. Якщо питання вирішиться позитивно, цю роботу провадитиме МінНС.
ДЕЩО ПРО
ЗАКОННІСТЬ ЗВАЛИЩА
У Ширяївському районі провадиться спеціальний конкурс на кращий санітарний стан і благоустрій території. Було сформовано комісію під керівництвом заступника голови райради В. Гайдая, яка вивчала ситуацію протягом двох місяців.
Як повідомив заступник голови Ширяївської РДА Степан Дамаскін, на території району розташовано 45 сміттєвих звалищ. Сорок одне з них санкціоноване. Паспортизацію проведено у 2000 році, лише на два звалища документи було отримано у 2002-му.
Насамперед впадає в око, що найбільші з цих об'єктів розташовані у райцентрі: на вулицях Ульянівській і Степовій. Загальна площа двох звалищ перевищує 5 гектарів, при цьому на кожному зберігається по чотири тисячі тонн сміття.
Комісія зафіксувала на території району чотири несанкціоновані звалища. Три з них буде знищено.
Не знає, де взяти кошти на ліквідацію незаконного звалища, сільський голова Олександр Обухін. У віданні Катерино-Платонівської сільради розташована колишня залізнична станція Силівка. Ще з радянських часів біля будинків почали рости купки сміття. А зараз висота у деяких місцях досягає три метри.
Сільський голова провів сходку в селищі, на якій запропонував громадянам зібрати деяку суму грошей для оренди техніки і вивезення сміття на законні звалища. Було створено актив, обрано касира. Але справа застопорилася. Питання обговорювалося на засіданні сільради. Є надія, що в розв’язанні проблеми допоможуть великі фермерські господарства. Навалитися всією громадою, так би мовити. Щоб очистити місце від сміття, за попередніми розрахунками, потрібно майже п'ятнадцять тисяч гривень. І найголовніше – через територію несанкціонованого звалища йдуть водопровідні труби. Небезпечне сусідство.
Взагалі схема організації незаконного звалища досить проста. Хто ж захоче везти сміття за кілометр або два? Тому з настанням сутінок селянин запрягає кобилку, вантажить на підводу побутові відходи і викидає у найближчій лісопосадці або на вільному шматочку землі. Потім поганий приклад наслідує другий, третій – і пішло-поїхало.
Бездумне засмічення землі стало бідою всієї області. Старі Маяки Ширяївського району – не виняток. Поруч із селом проходить автобан. Почуття, що викликаються «будівництвом століття» у сільського голови Володимира Скрипниченка, двоякі. Паспортизоване звалище розташоване по другий бік магістралі. Раніше селяни по дорозі до неї «форсували» дорожнє полотно. Тепер потрібно з'їжджати під місток, а людям не хочеться.
Але автобан згадують і добрим словом. У Старомаяківської сільради немає своєї техніки – картина, на жаль, звична. Отож, поки будували дорогу, В. Скрипниченко подружився, як він каже, з шляховими службами. Вони допомогли не тільки упорядкувати звалище. Будівельники зробили спортивні майданчики для футболу і тенісу. Пішли – і все затихло. А ось Вікторівський сільський голова Микола Лабунський буквально змусив «автобанщиків» навести лад на звалищах. Їх у Вікторівці цілих три, незаконних перевіркою не виявлено.
Отже, у Ширяївському районі одне нелегальне звалище буде упорядковано і паспортизовано, а решту три – знищено. Настирливе запитання – «де взяти гроші?» – я адресую заступникові голови Ширяївської райради Віктору Гайдаю.
– Конкурсна комісія з благоустрою вирішила винести це питання на чергову сесію районної ради. Сподіваюся, що за підсумками виконання бюджету за 9 місяців поточного року ми зможемо знайти кошти на ліквідацію звалищ. Тоді і кошторис визначимо. Щодо недопущення подібних порушень у майбутньому, то варто посилити санітарний контроль. Розумію, що у депутатів сільських рад болить голова, де взяти грошей на зарплату людям. Їм не до звалищ. Можливо, слід суворо зобов’язати сільради використовувати частину податкових надходжень на підтримку належного санітарного стану їхніх територій.
Згадав Віктор Йосипович і про відсутність техніки. У планах керівництва райради – закупівля косарок для сільських громад, щоб хоч косити бур'ян вздовж доріг. Можливо, додам від себе, колись у ширяївців з'являться кошти на бульдозери і грейдери.
Наостанок спантеличимо себе питаннями психологічного плану.
Людей просять піклуватися про рідну природу, розвішують оголошення, погрожують штрафами в 51 гривню. Звичайно, все це не допомагає. Чому? А тому, що вже двадцять років як віжки відпустили. І плювати на все! «Он, інші машинами та кораблями крадуть, а я всього лише смічу. Всього-то діла!»
Вихід? Забезпечити стабільне джерело фінансування, але і три шкури дерти. З кого? І із сільських (селищних) голів, і з мешканців. І з перевіряльників, що «очі закривають на запах». Погрожувати штрафами і звільненнями. Інакше зав'язнемо в смітті матеріальному і духовному.
