Відбулася підсумкова колегія управління охорони здоров’я і медицини катастроф облдержадміністрації. У ній взяли участь заступник міністра охорони здоров’я України Зіновій Митник, голова обласної ради Микола Скорик, заступник голови облдержадміністрації Андрій Ткачук, ректор Одеського державного медичного університету академік Валерій Запорожан.
Звертаючись до присутніх, начальник управління охорони здоров’я і медицини катастроф облдержадміністрації Василь Лапай відзначив, що за підсумками минулого року наша область посіла шосте рейтингове місце серед усіх областей України. Це значно вищий результат у порівнянні з попередніми роками. Василь Степанович подякував за гарну роботу всім співробітникам системи охорони здоров’я області, підкресливши при цьому, що заспокоюватися на досягнутому ще рано.
На вирішення поставлених завдань щодо профілактики й лікування різних захворювань працювали 1030 лікувально-профілактичних закладів, 974 з них фінансувалися за рахунок місцевих бюджетів. Значно покращилася практика використання ліжкового фонду. В 2007 році кожне ліжко-місце в лікувальних закладах було зайнято в середньому 333 дні. Правда, не скрізь по області вдалося домогтися таких результатів. Найгірше відпрацювали ЛПУ Любашівського й Миколаївського районів, де зайнятість показали істотно нижчу 300 днів у році.
Важливим з погляду економії бюджетних коштів є розвиток стаціонарзамінних технологій, зокрема, відкриття денних стаціонарів. Незадовільно ця робота провадиться в Овідіопольському, Болградському, Тарутинському районах.
Василь Степанович особливо відзначив гостроту кадрової проблеми. Вакантними залишаються понад тисячі лікарських посад. І тому так важливо було прийняти обласну цільову програму «Житло для медиків». Її підтримали і прийняли депутати обласної ради на останній сесії. Обсяг фінансування складе 8 мільйонів 172 тисячі гривень. Це дозволить зацікавити молодих фахівців можливістю роботи в сільській місцевості. Адже поки що після закінчення інтернатури на роботу туди доїжджає не більше 40%. Дуже дефіцитними залишаються посади фтизіатрів, патанатомів, лікарів-лаборантів.
Минулий рік став переломним у плані матеріального забезпечення лікувально-профілактичних закладів – обладнання було закуплено на 61 мільйон гривень. Обласна клінічна лікарня стала першим бюджетним закладом, де з’явився комп’ютерний томограф. Це дозволить знизити загальний рівень цін на томографію, тому що до цього томографи перебували в розпорядженні тільки приватних медичних структур.
Серед перспектив розвитку системи – відкриття центру церебро-васкулярної патології в обласній клінічній лікарні, придбання ще одного маммографа, що дозволить поліпшити діагностику раку молочної залози (щодо цієї онкопатології показники по Одещині в півтора раза перевищують середньоукраїнські), відкриття філії обласного перинатального центру в Балтській ЦРЛ, нових реанімаційних місць у дитячій обласній клінічній лікарні. Це особливо важливо, тому що тільки в минулому році народилися 46 дітей із критичною масою тіла. 307 дітей померли у віці до року. Найгіршими щодо дитячої смертності залишаються показники в Білгород-Дністровському, Ширяївському, Ананьївському районах. Поставлено завдання забезпечити райони сантранспортом, щоб у радіусі 15 – 20 кілометрів працював санітарний автомобіль, здатний забезпечити оперативне довезення хворих у районні лікувальні заклади.
Звертаючись до заступника міністра, Василь Лапай попросив допомоги в спрощенні тендерних процедур. Адже філії тендерної палати могли б працювати в областях, що, безумовно, пішло б на користь справі. Крім того, треба розглядати питання щодо підвищення заробітної плати медикам. Її нинішній рівень призводить лише до спаду престижу професії і відтоку кадрів в інші сфери.
Головний державний санітарний лікар Одеської області Любов Засипка звернула увагу присутніх на актуальність проблеми пташиного грипу. Показовий тренінг з даної проблеми було проведено у Комінтернівському районі. Пройшло також ще 4 кущових семінари.
Любов Ігнатівна поскаржилася медикам, що багато в чому через їхню бездіяльність у частини населення сформувалося негативне ставлення до щеплень. Страждають від цього, насамперед, діти. Роботу в плані санпросвіти треба активізувати.
Особливу увагу слід звернути на той факт, що при перевірках лікувальних закладів у половині з них виявлені внутрілікарняні антибіотикостійкі інфекції. У стоматклініках і кабінетах порушників ще більше. Відбувається це через те, що дезінфекції провадяться або по старинці, або невірно.
Голова обласної ради Микола Скорик підкреслив, що депутатський корпус приділяє багато уваги питанням охорони здоров’я. Налагоджено конструктивний діалог між обласною радою й облдержадміністрацією. В обласному бюджеті на цей рік близько 30 мільйонів гривень виділяється на реалізацію різних програм у медичній сфері. Основне завдання – наблизити якість надання медичної допомоги жителям Одещини до європейських стандартів.
Основними об’єктами стануть дитяча обласна клінічна лікарня, шпиталь ветеранів війни, обласний протитуберкульозний диспансер, який за рахунок реалізації інвестиційних проектів повинен перетворитися в сучасний, гідний нашого регіону, лікувальний заклад.
Заступник голови облдержадміністрації Андрій Ткачук нагадав, що охорона здоров’я не випадково є стрижневою галуззю гуманітарної сфери. Від нього багато в чому залежить якість життя людей. Як важливу віху він згадав прийняття на останній сесії обласної ради програми додаткового небюджетного пенсійного забезпечення працівників бюджетної сфери. Відповідно до неї, щомісяця кожен працівник бюджетних установ буде одержувати на свій персональний рахунок певну суму грошей, за рахунок якої почне формуватися добавка до його майбутньої пенсії.
Як завжди емоційним був виступ голови обкому профспілки медичних працівників Галини Кокшарової.
Галина Василівна поінформувала про збори ЦК профспілок п’яти бюджетних сфер, що відбулися 14 лютого, на яких обговорювалися питання заробітної плати й соціального захисту людей. На жаль, на потреби охорони здоров’я коштів знову немає. Тому не можна виключати акцій протесту з боку медиків.
– Інтелігенція на Майдані ще не стояла, – сказала Галина Кокшарова. – І уряд повинен зробити все, щоб подібного не сталося.
Крім того, через відсутність призначених медикам доплат у деяких лікувальних закладах сформувалася штучна заборгованість щодо заробітної плати. Її бути в жодному разі не повинно.
Галина Кокшарова звернулася до Зіновія Митника із проханням втрутитися в ситуацію з одержанням невеликими лікувальними закладами ліцензій на право діяльності й оборотом наркотичних лікарських засобів. Непродуманість цих питань створює дуже багато труднощів у роботі медиків, позбавляючи людей допомоги, якої вони потребують. Спірним з юридичної точки зору залишається й питання про підписання головними лікарями ЛПУ короткострокових контрактів.
Галина Кокшарова навела також приклади дискримінації нашої області. Так, торік не вдалося домогтися присвоєння звання «Заслужений лікар України» відомому кардіологу Борису Голобородьку й голові профільної комісії з охорони здоров’я обласної ради Людмилі Будяк. Львівська область за аналогічний період одержала аж десять почесних звань.
Заступник міністра охорони здоров’я Зіновій Митник похвалив нашу область за ініціативу прийняття програми «Житло для медиків» – першої в країні. Поінформував про підготовку законопроекту, присвяченого страховій медицині. Про нього говорять вже дуже давно. І, судячи з усього, законопроект може потрапити на розгляд до Верховної Ради вже найближчим часом. Залишилося тільки доопрацювати стандарти й протоколи лікування.
На думку Зіновія Митника, сьогодні треба чітко розділити функції. Місцеві ради повинні піклуватися про оснащення ФАПів, які перебувають на їхній території. Обласні бюджети – про обласний ЛПУ й ЦРЛ. А Міністерство постарається допомогти із придбанням сантранспорту. Більше уваги слід приділяти й роботі з населенням. Тому що часті відмови від щеплень – це тривожний симптом нігілізму людей стосовно системи охорони здоров’я. Подальший розвиток одержить і створення науково-практичних центрів, де будуть зосереджені найсучасніше обладнання й досвідчені кадри
