Така назва сама напрошується до цієї статті. Мова буде йти про долю Іванівського елеватора, який входить до п'ятірки найбільших елеваторів України. Офіційна назва – Хлібна база № 77. Існує вона вже понад тридцять років. Тут зберігаються стратегічні державні запаси зерна. Це дозволяє навіть в умовах посухи і неврожаю регулювати ціни на борошно і хліб. Проте останнім часом навколо підприємства склалася досить двозначна ситуація...
Для сільськогосподарського і дотаційного Іванівського району елеватор – просто стратегічно важливий об'єкт. Власні доходи, які залишаються в районі, становлять 6-7 млн гривень на рік, з них майже мільйон – внесок хлібної бази. Елеватор – це не тільки утримання соціальної сфери, але й робочі місця. 130 працівників (а в сезон хлібозаготівлі до 160) – серйозна цифра для району.
Про важливість елеватора на державному рівні свідчить хоча б той факт, що він входить у перелік підприємств, які не підлягають приватизації. Щоб вилучити його із цього списку, потрібна більшість голосів депутатів Верховної Ради України. Проте, при бажанні, позбавити елеватор «державної недоторканності» можна й іншим шляхом. Наприклад, за рішенням Держкомрезерву, ліквідувати підприємство як юридичну особу і підпорядкувати комусь іншому – у цьому випадку Куліндорівському комбінату хлібопродуктів. Відповідний наказ було підписано у Києві ще 21 лютого, але трудовий колектив елеватора й районна влада довідалися про це лише через кілька тижнів. Якось порадитися з ними, погодити рішення, очевидно, повважали недоцільним. Ми не беремося в цю мить робити висновки, кому й навіщо потрібно було ліквідувати економічно ефективну хлібну базу (тим більше, що процес ліквідації ще не завершено). Але такий підхід викликає, як мінімум, здивування... Головною метою нововведень називають «підвищення ефективності виробництва». Але елеватор, крім зберігання державного зерна, ще й надає послуги приватним підприємцям, тому досить непогано заробляє. Саме завдяки цьому держава могла роками затримувати платежі за зберігання своїх запасів зерна. Так, на початок 2008 року подібна заборгованість становила півмільйона гривень, а раніше ці суми були і більшими. Елеватор же не просто виживав, але й розвивався.
– За останні шість років у модернізацію підприємства вкладено близько трьох мільйонів гривень, – розповідає голова профкому Хлібної бази № 77 Олег Непомнящий. – Це всі кошти, зароблені нами. Тому викликає здивування рішення шукати економічну ефективність прибуткового підприємства, яке стабільно працює й забезпечує збереженість стратегічного запасу зерна.
– Ще із часів Стародавньої Греції держави створювали й зберігали запас зерна, – долучається до розмови головний бухгалтер підприємства Надія Монько. – А зараз таке враження, що живуть тільки сьогоднішнім днем. Якщо буде неврожайний рік – де будемо брати зерно? Ніхто про це не думає.
20 березня питання про Іванівський елеватор було розглянуто на сесії районної ради. З огляду на гостроту ситуації, сесію навіть провели раніше запланованого терміну. Того дня під стінами адмінбудинку зібрався пікет: працівники елеватора, члени їхніх родин і представники громадськості. На засіданні, крім депутатів, виступили члени трудового колективу Іванівського елеватора і представник Держкомрезерву. Тоді ж була ще раз озвучена така не зовсім зрозуміла обставина: до складу ліквідаційної комісії увійшов депутат райради, керівник місцевої фракції БЮТ. За його словами, саме фракція його і делегувала. Але в подібній ситуації жодна політична сила не може втручатися в сугубо господарське питання! Хай би ще пан депутат був працівником Куліндорівського хлібокомбінату – це ще можна було б якось зрозуміти, але...
Втім, віддамо належне тим членам фракції БЮТ, які були присутні на сесії. Хоча б у тому, що вони підтримали рішення колег про звернення до Кабінету Міністрів і Президента України із проханням розібратися в ситуації. Можливо, тому, що голосування було поіменним – це зараз не так важливо. З 45 депутатів райради на сесії були присутні 36 (від семи політичних сил). Звернення підтримали всі одностайно. Текст цього документу був також надісланий до обласної ради й облдержадміністраціі.
– Ми просимо вивчити це питання, з огляду на державний підхід і інтереси нашої територіальної громади, – говорить Наталя Бянова, голова Іванівської райради. – Це підприємство на сьогоднішній день – економічна основа нашого району. І нам не потрібно очікувати адміністративно-територіальної реформи, тому що викреслити це підприємство – це фактично викреслити Іванівський район з карти України.
Як розповіла Наталя Анатоліївна, за свою історію Іванівський район ліквідовували вже двічі. Але щоразу це визнавали помилкою. Тепер же місцевій громаді загрожує не адміністративний, а економічний чинник. То, може, перш ніж приймати відповідне рішення, слід, по-перше, прорахувати можливі наслідки, а по-друге, вивести обговорення цього питання з тіні?
