До жительки Ширяєвого Алли Амірасланової люди заходять в будь-яку пору дня і навіть частенько пізно у вечорі. Саме у неї і влітку, і взимку можна придбати гарні квіти.
На сьогоднішній день в подвір’ї Алли Анатоліївни квіти розмістились на 15 сотках. В одній оранжереї радують око гвоздики, в іншій – троянди. Є вже чимало екзотичних, назви яких навіть вимовити важко. Почала розводити лілеї та гербери.
Дивлячись на всю цю красу, не можу не запитати, як давно займається жінка квітникарством.
– Як і всім нормальним людям, мені квіти подобались завжди, але щоб було якесь особливе захоплення – не можу сказати. Просто, коли в процесі так званої перебудови, залишилась без роботи, потрібно було чимось займатись. І я подумала: « А чому б і не квітами?»
Починала жінка з гвоздик. На той час вони були найпопулярніші. В процесі роботи почала спілкуватись з іншими квітникарями. Переймала від них досвід. Почала купувати спеціальну літературу.
Згодом Алла Анатоліївна до справи залучила й дітей. Нині старший син Заур закінчує Львівський інститут МНС. Тож вдома буває рідко. Проте під час канікул не відмовляє матері в допомозі. Та найбільше з матір’ю працюють молодший син Анатолій і чоловік Захар Музафарович.
Хоч квіти досить клопітна справа, та Алла вже й не уявляє, що може займатись чимось іншим. Адже вони дають не тільки прибуток, а й радість.
– Ви знаєте, хоч і важко наробишся, а коли людина бере до рук троянду чи іншу квітку, вирощену тобою, і в неї на обличчі з’являється посмішка, на душі стає так радісно, – каже Алла Анатоліївна.
