Як вже повідомлялося, на День міста група мешканців Рені перекрила рух великовантажного автотранспорту на так званій об’їзній дорозі, що є частиною міжнародної траси Одеса – Бухарест (див. «ОВ» № 100 від 20.09.2008 р.). Тим самим люди протестували проти надзвичайної ситуації, що вже давно стала нормою: важкі вантажівки створюють вібрацію, порівняну із землетрусом силою у 4 бали за шкалою Ріхтера, у результаті чого руйнуються розташовані вздовж дороги житлові будинки.
Ця акція протесту змусила подивитися на проблему ширше. Стало зрозуміло, що «безлад» з ренійською об’їзною дорогою – аж ніяк не містечкове питання. Навпаки, у локальному соціальному вибуху, як у краплі води, відобразилися невирішені завдання державного масштабу, а саме – стан справ у сфері транспортної і транзитної політики України. Якщо, звичайно, цю національну ганьбу можна назвати політикою.
«А В ОСТАЛЬНОМ, ПРЕКРАСНАЯ МАРКИЗА...»
Цими днями я зовсім випадково натрапив в інтернеті на цікаву інформацію за 2006 рік. Коментуючи перспективи реалізації транзитного потенціалу нашої країни, директор Департаменту розвитку і координації транспортних систем і зв’язку Міністерства транспорту і зв’язку Григорій Легонький нагадав, що в Україні розроблена і затверджена концепція довгострокового розвитку міжнародних транспортних коридорів (МТК).
– Я хотів би підкреслити, що сьогодні, коли Україна чітко взяла курс на євроінтеграцію і вступ до СОТ, вирішення цих питань перебуває під постійним контролем з боку Президента. І майже всі проблеми розв’язуються, – заявив чиновник. – Було ухвалено Закон України про комплексну програму розвитку України як транзитної держави у 2002 – 2010 рр. Фактично, аналіз виконання першого етапу Програми свідчить про те, що із запланованих 89 пунктів не виконано лише один.
Просто чудово! Один пункт, так уже і бути, можна не враховувати. А щодо іншого, виявляється, вже все зроблено! Ось тільки про це чомусь ніхто не знає. Не знають навіть ті люди, кому «пощастило» жити поблизу від міжнародного транспортного коридору. Більше того, ці погано інформовані громадяни своєрідним чином втілили слова з пісні Висоцького: «Коридоры кончаются стенкой…» І цією стінкою – живою стінкою – стали вони самі, перекривши ненависну об’їзну дорогу.
І НЕХАЙ ПЛАТЯТЬ ЗА БЕЗДОРІЖЖЯ!
Нагадаємо, що під тиском протестувальників голова Ренійської райдержадміністрації Андрій Булгаров висловив ініціативу взагалі заборонити транзитному великовантажному автотранспорту рух через місто Рені – через відсутність відповідних дорожніх умов.
– І нехай Служба автомобільних доріг України сама думає, як вийти із ситуації, – підсумував голова РДА.
Втім, міський голова Євгеній Маципудра налаштований не настільки рішуче. Розуміючи, що закрити об’їзну дорогу практично неможливо, мер висловив досить оригінальну ідею її подальшої експлуатації за принципом «не можна, але за гроші – можна».
За словами Євгенія Миколайовича, міськрада планує створити на цій дорозі контрольно-пропускний пункт, обладнаний вагами, призначеними спеціально для зважування вантажівок з позначкою TIR. Всі машини, чия вага перевищує 8 тонн, будуть платити гроші за проїзд – так сказати, компенсацію за використовування дороги, непристосованої для такого навантаження. За задумом мера, зібрані гроші повинні надходити до міського фонду, з якого потім буде здійснюватися фінансування ремонту як об’їзної дороги, так і розташованих вздовж неї постраждалих будинків.
Цікаво, чи не так? По-перше, законність подібного КПП викликає великі сумніви (транзитний вантажний транспорт, що проїжджає територією України і перетинає її кордони, і без того платить передбачені державою збори, мита, тощо). А по-друге, вражає цинізм міської влади. Спочатку вона забороняє проїзд «фур» об’їзною дорогою (відповідне рішення набуло чинності з 30 серпня т.р.), а потім заявляє про готовність дозволити рух, але за окрему плату. Тим самим міськрада, знову ж, має намір спочатку дозволити створювати штучний землетрус, що руйнує житлові будинки, а потім збирати гроші на їхній ремонт. Чи не абсурд?
До того ж, у цьому випадку виявляється вся безглуздість і неспроможність транспортної політики України. Адже що виходить на прикладі ренійської об’їзної дороги? Наша країна дозволяє великовантажному транспорту, здійснювати міжнародні перевезення по своїй території, і стягує за це цілу низку платежів. Але при цьому не створює нормальних умов для транзиту! Місцева влада, яка потерпає від цього, змушена думати про можливість встановити для перевізників додаткові платежі «заради» порятунку розбитих комунальних доріг. А перевізники, у свою чергу, повинні бути готові платити за... нездатність (небажання) України розвивати свою транспортну інфраструктуру! Погодьтеся, що ні вантажовласники, ні водії «фур» не винні в тому, що українська влада, яка сумлінно «стриже купони» за транзит, не подбала про створення в Рені (та і не лише в Рені) повноцінних доріг міжнародного класу.
Як тут не згадати просторікування високопоставлених осіб про підвищення статусу України як транзитної держави...
НА ЄВРО-2012 НАВІТЬ НЕ СПОДІВАЙТЕСЯ!
Недовірливий читач може засумніватися: невже все справді так погано? І чи можна взагалі на прикладі Рені робити широкі узагальнення?
Виявляється, можна. І саме тому, що цим прикладом ситуація не вичерпується. Рені сьогодні – не просто рядовий райцентр, а досить великий транспортний вузол, де сходяться водні, залізничні і автомобільні шляхи. Причому, сходяться вони на кордоні з Євросоюзом, що перетворює Рені на транспортні ворота України на західному напрямку – напрямку євроінтеграції. У якому ж стані перебувають ці «ворота»?
Проблема об’їзної дороги – лише мала частина відповіді на поставлене питання. Одночасно доводиться говорити про інше лихо: нині автотраса Рені – Одеса на ділянці Рені – Орлівка практично зруйнована. Даний відрізок магістралі настільки розбитий, що водії оцінюють його стан як критичний. І не лише водії. Перший заступник голови Ренійської райдержадміністрації Михайло Лизогуб заявив: «Якщо не зробити ремонт цієї дороги, то наш район незабаром буде відрізано від зовнішнього світу».
Обласна влада з розумінням ставиться до транспортних проблем на місцях, але лише розводить руками. Виступаючи перед депутатами Ренійської райради, голова постійної комісії облради з питань транспорту і шляхів Олександр Сошенко не сказав нічого втішного. Він повідомив, що в нинішньому році дорожній бюджет Одещини становить 32 мільйони гривень, тобто – майже нічого. Ці кошти область змушена розподіляти між всіма районами, і в підсумку кожному з них дістаються крохи, що дозволяють хіба що «латати діри». До кінця року грошей на ремонт дороги Рені – Орлівка не передбачається, а це означає, що район увійде в зиму, справді ризикуючи втратити прямий автотранспортний зв’язок з Ізмаїлом і Одесою!
Із приводу перспектив будівництва в Рені об’їзної дороги О. Сошенко висловився ще песимістичніше. Депутат облради відзначив, що ця дорога вимагає капіталовкладень у розмірі близько 30 мільйонів гривень. Таку суму область виділити не зможе, а Київ зараз більш стурбований ліквідацією наслідків повені на Західній Україні.
Залишається лише одна надія – Євро-2012. Як відомо, органи центральної влади України і керівники Одеської області безліч разів заявляли про те, що спорудження сучасного автобана Одеса – Рені входить до плану заходів щодо підготовки до проведення чемпіонату Європи з футболу. Здавалося б, ось вона, реальна (і, напевно, єдина) можливість півдня Одеської області отримати розвинену дорожню інфраструктуру! Адже при її створенні, за логікою, попутно повинні бути розв’язані і місцеві транспортні проблеми (хоча б деякі з них).
Але О. Сошенко закликав ренійців... не сподіватися на підготовку до Євро-2012.
– Я особисто переконався в тому, що держава займає з цього питання відсторонену позицію, – сказав голова постійної комісії облради з питань транспорту і шляхів. – Коротко цю позицію можна сформулювати так: «Шановна місцева влада! Не намагайтеся розв’язати свої проблеми за рахунок підготовки до Євро-2012». Мені довелось брати участь у нараді, на якій обговорювалися різні аспекти участі Одеси у проведенні чемпіонату. Треба відзначити, що Одеса вкрай має потребу в об’їзній дорозі по лінії північ – південь. Вартість її будівництва оцінюється в 1 мільярд гривень. Мерія міста запропонувала уряду профінансувати цей проект спільно, причому Одеса висловила готовність виділити 600 мільйонів гривень, тобто взяти на себе 60% витрат. У держави місто просило 400 мільйонів гривень. Але нам відмовили із приводу, про який я сказав вище. Відповідь була твердою: Одеська об’їзна дорога до Євро не має відношення. Боюся, що надії ренійців на автобан Одеса – Рені (як і будь-які прохання, пов’язані з даним проектом) так само розіб’ються об аналогічну позицію уряду.
НОВА РЕФОРМА – НОВЕ ЛИХО?
Втім, депутат облради шокував районних колег не стільки відвертістю щодо «особливості національної підготовки» до Євро-2012, скільки інформацією про подальшу долю дорожньої галузі України. О. Сошенко повідомив, що уряд ухвалив рішення щодо проведення кардинальної реорганізації Укравтодору і ухвалення нової концепції розвитку дорожнього господарства нашої країни.
За словами депутата, реформа Укравтодору буде розтягнута на кілька років (до 2013 року), і одним з найважливіших її напрямів повинна стати передача районних і міських автодорів під юрисдикцію місцевих органів влади у 2010 – 2011 роках. У Кабміні запевняють, що передача відбудеться разом з фінансуванням. Але, як вважає О. Сошенко, головна небезпека такого кроку полягає саме у зворотному: «зіпхнувши» мережу райавтодорів місцевій владі, держава може «забути» забезпечити їх грішми. І тоді програми ремонту і будівництва доріг на місцевому рівні будуть попросту перекреслені.
Настільки масштабна реформа дорожнього відомства України лякає ще і тому, що за 17 років незалежності у нас накопичився переважно негативний досвід здійснення всіляких реформ. Давайте чесно відповімо на запитання: яка з українських реформ була доведена до кінця і дала очікуваний результат? Навряд чи хтось згадає хоч одну. Тоді як перелік «недороблених» або відверто провалених реформ вражає: земельна, адміністративна, адміністративно-територіальна, конституційна, пенсійна, освітня та інші реформи. Більшість із них не поліпшили, а лише ускладнили ситуацію в сферах свого застосування.
Можливо, що в результаті реформування буде остаточно розвалено і Укравтодор. Тим більше що до 2013 року в країні, напевно, не раз зміниться уряд, а разом з ним – і «нова концепція розвитку дорожнього господарства». Якщо на той час взагалі буде що розвивати.
