Обговорюючи справи господарські із головним лікарем Березівського району, депутатом райради Віталієм Паданевичем, ми зачепили й політику. Ось про що сказав мій співрозмовник: «Новий голова районної ради зумів налагодити нормальні стосунки між гілками влади, про які усі забули за останні три роки. Доходило до того, що підлеглі двох керівників району не віталися один з одним. На щастя, цей абсурд закінчився!» Сам голова райради Сергій Володимирович Кухтик – людина стримана і гучні слова промовляти не звик:
– Ми зуміли знайти компроміс. І районна рада, і райдержадміністрація – кожний займається, відповідно до закону, своєю справою й іншому не заважає. Скажу, що в наших колег із РДА відповідальності навіть більше. Сподіваюся, політичні баталії залишилися у минулому. Нам нема чого ділити, та й просто ніколи займатися зведенням рахунків. Занадто багато проблем у районі. Будемо їх розв’язувати.
– То ж чого було більше минулого року – позитиву чи негативу?
– Незважаючи на усі труднощі, владою в районі зроблено чимало. Користуючись нагодою, хочу висловити величезну вдячність Одеській обласній раді і особисто її голові Миколі Леонідовичу Скорику за підтримку наших починань. Без коштів, виділених із бюджету області, нам мало б що вдалося зробити. Тому вважаю своїм основним завданням зберегти те, чого досягли. І, за можливістю, примножити.
– Які завдання поставлено на цей, кризовий, рік?
– Перше завдання – газифікація населених пунктів, від чого ми не маємо наміру відмовлятися навіть в умовах кризи. Зокрема, побудовано підвідний газопровід до Ставкового, настав час приступати до розведення по самому селу. Там велика школа, чудовий дитячий садок, оформлений в українському народному стилі. Місцевому активу вдалося його зберегти за важких часів. Гадаю, це один із кращих дошкільних закладів області.
Як Ви розумієте, збереження дитсадків, шкіл, Будинків культури було й залишається найважливішим завданням районної ради. Якщо кошти будуть виділені, то відремонтувати об’єкт потрібно якісно, на десятки років.
– Сергію Володимировичу, Ви всього два місяці керуєте райрадою. Чи вистачить у Вас досвіду розібратися на місці, де ремонт за кошти бюджету зроблено добре, а де, вибачте, локшина на вуха?
– Я народився в селі, прожив там п’ятнадцять років, навчався в сільській школі. Усі біди й радощі селян мені відомі. Чудово знаю, що таке будинок з газом і без газу. І що означає для сільської молоді спортзал у школі та Будинок культури. Повірте, для того, щоб побачити якісь недоліки на об’єкті, досвіду в мене вистачить.
– Районна рада на останній сесії ухвалила бюджет. Як оціните головний фінансовий план Березівського району?
– Відверто скажу: слабкий бюджет. Наші фінансисти порівняли його рівень із кошторисом року десь так 1997-го. Безумовно, основні статті захищені, зокрема підвезення дітей. Цього року, ми, як ніколи, будемо залежні від бюджетів вищих рівнів. Хоча чудово знаємо, що й там із грішми туго. На жаль, у райбюджеті просто бракує коштів на таку справу, як, наприклад, капітальний ремонт доріг. Навіть поточний дається нам на превелику силу.
– Ви, не один рік пропрацювали на елеваторі, Вам знайомі проблеми аграріїв із зерном. Чи взмозі районна влада змінити ситуацію на краще?
– Боюся, без рішень на державному рівні нічого не зміниться. Урожай був рекордний, але ціна на пшеницю виявилася обурливо низькою. Сільгоспвиробники іноді продавали її собі на збиток. Крім того, настав час переходити на міжнародні стандарти якості та визначати цінність пшениці за показником «білок». Оцінка за клейковиною – вчорашній день, хоча вона, звичайно, зручна для деяких переробників. І взагалі минулий рік був унікальним не лише з валового збору. Бувало, що дані приладів при дослідженні зерна не підтверджувалися у процесі його переробки. Причина, швидше за все, у погодних умовах, що вплинули на якість.
– Голова райдержадміністрації Петро Ковальчук вважає, що село врятує укрупнення господарств. Згодні із цією думкою?
– Підтримую ідею, але додам: усе залежить від керівника. Він повинен бути авторитетним і іноді суворим. Знаєте, наш народ не звик до тієї демократії, що зараз розгулялася по країні. Якщо керівник професіонал із сильним характером, тоді справа буде. Приклади є – це й Герой України Зінаїда Гришко, і Віктор Гришаков. Також відзначу керівників таких господарств, як підприємства ім. Посмітного, ім. Шевченка, ПП «Чеське», «Агро-2000». Нарощує темпи Миколаївська аграрна компанія.
Знаєте, я в кабінеті засиджуватися не звик. Тому знайомлюся із проблемами на місці, у сільрадах. Багато хто говорить, мовляв, район у вас депресивний... Не згодний із цією оцінкою. Березівський район – сильний, гарний, із гарними традиціями, славний іменами М. Посмітного та П. Ведути. Що ж, будемо робити усе, щоб на нашій землі виросли нові герої.
