Що найголовніше у депутатській діяльності? По-моєму, головне у тому, що, незважаючи на багатопартійний склад депутатського корпусу, ми були багато в чому одностайні при ухваленні досить зважених рішень, спрямованих на подальший соціально-економічний розвиток нашого регіону. Час підтвердив і вірність нашого головного орієнтиру у практичній діяльності, нашої об'єднавчої ідеї – виконання наказів виборців, пов'язаних із розв’язанням життєво важливих соціальних проблем. Тут ми знаходили підтримку і у керівників області та районів, що давало можливість розробити чимало довгострокових регіональних програм та домогтися певних результатів у їхній реалізації.
Це відчувалося і в роботі постійних комісій. Суджу за нашою – з питань транспорту та доріг. У підсумку активних пошуків народилася Концепція розвитку пасажирських перевезень у регіоні, яку було затверджено на сесії облради. Згодом з'ясувалося, що вона виявилася першою в країні, і до нас згодом зверталися по консультації із багатьох областей. Також вдалося значно раніше звичайного розподілити кошти на будівництво доріг комунального значення.
Як депутат фракції Блоку Юлії Тимошенко, я була закріплена за Фрунзівським районом. І тут на конкретних прикладах я могла переконатися, як впливають наші рішення на ситуацію у сільських районах і що ще потрібно буде зробити, щоб допомогти місцевому населенню в умовах фінансово-економічної кризи.
Я провела дев'ять зустрічей із виборцями. До мене з заявами та проханнями звернулося 95 чоловік. Крім того, поштою одержала ще 15 письмових звертань. Як відомо, Фрунзівський район – дотаційний, зазнає додаткових труднощів у зв'язку зі слабко розвинутою інфраструктурою. Позначається і його віддаленість не лише від Одеси, але й від багатьох центральних магістралей. Але місцеві жителі в цьому не винні. І тут діти повинні навчатися у школах, хворі – лікуватися, а слабозахищені у соціальному плані люди одержувати вчасно різні допомоги.
У результаті моїх наполегливих звертань вдалося у минулому році передбачити у обласному бюджеті 220 тис. гривень на придбання житла для лікарів, 100 тисяч на ремонт ПТАУ-47, 1500 гривень – на капітальний ремонт гуртожитку Фрунзівського НВК, ще 480 тисяч – на ремонт Затишанського будинку культури тощо.
Але не усі проблеми можна вирішити лише виділенням бюджетних коштів. Як кажуть, необхідно видавати не лише рибу, але й вудки. І тут стан справ значно складніший. Скажімо, у районі гостро стоїть питання будівництва та ремонту сільських доріг, організація перевезень місцевого населення всередині району. Ці проблеми ми розв’язували із місцевим керівництвом за участі начальника управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв'язку облдержадміністрації О.С. Голокоза. Спільними зусиллями вдалося розв’язати й цю проблему, хоча деякі питання, пов'язані із відновленням автобусного парку ЗАТ "Затишанське АТП-15115" ще залишилися.
У Фрунзівському районі особливо гостро стоять проблеми використання землі. Досить сказати, що тут не обробляється 14 тисяч гектарів ріллі. Крім того, не відновлено договори оренди ще на 8 тис. гектарів. Таким чином, "випадає" з виробництва кожен третій гектар, який раніше засівався.
І ще з одним явищем мені довелося тут зіткнутися. Деякі земельні ділянки, із перерахованих вище, все ж таки були засіяні озимими культурами. І ось у цій складній ситуації не знайшли іншого виходу, як накласти штрафи у розмірі 750 гривень за кожен гектар. Із цих питань я ще маю намір звернутися до управління агропромислового розвитку облдержадміністрації та нашої постійної комісії з аграрних проблем.
Потрібно спільними зусиллями шукати вихід із досить важкого становища, що склалося. Адже виникла проблема характерна не лише для одного Фрунзівського району.
Звичайно, мене, як фахівця та керівника приватної автошляхової організації, насамперед, хвилює доля наших доріг. Їхній стан сьогодні відомий кожному, і він викликає справедливі нарікання, особливо сільських мешканців.
Цьому питанню буде приділятися особлива увага. У Державному бюджеті закладено значні суми на будівництво та реконструкцію автомагістралей і місцевих доріг. Але ось як задуми реально будуть втілюватися, поки що сказати важко. Вже той факт, що Служба автомобільних доріг в Одеській області не бажає працювати у контакті із місцевими дорожніми організаціями та намагається самостійно визначити будівництво нових і реконструкцію старих доріг на шкоду інтересам місцевого населення, говорить багато про що.
Одним словом, і мені, і нашій постійній комісії ще є над чим попрацювати.
