Любов підігрівають гроші?
Скільки б не говорили про прагматичне мислення молодих людей, «перебудовного» покоління, неможливо уявити, що почуття закоханих можуть яскраво палати лише тоді, коли кишені їхніх джинсів туго набиті доларовими купюрами. Проте, кримінальна справа щодо значних банківських розкрадань, порушена у грудні 2008 року проти 28-річної дівчини Ніни та її 25-річного коханого Сергія, свідчить, що працівники ДСБЕЗ міського управління міліції знають приклади, коли стартова сума для сімейного благополуччя починається з планки 850 тисяч гривень.
Для ясності до розмови на вічну тему про "кохання і золото" довелося залучити факти, одержані від начальника відділу міського ДСБЕЗ, полковника міліції Михайла Георгінова. Так би мовити, залучити доказову базу, на основі якої зараз веде роботу слідство.
Що звело двох різних молодих людей, – загадка. Але на небесах вирішили, що Ніна повинна була зустріти Сергія на одній з нетверезих вечірок на нічній дискотеці, де в залі галасливо веселилася золота молодь. Власне, до цієї категорії належала тільки Ніна, пізня дитина поважного подружжя потомствених економістів. Їй з дитинства були відчинені двері в величний світ забезпеченого майбутнього.
Дівчина одержала чудову освіту. Можливо, батьки поклопоталися, щоб її після успішного закінчення Одеського державного економічного університету взяли на роботу не до звичайної ощадкаси, де юрмляться у чергах пенсіонери, а до одного з престижних банків Одеси. У цій установі вона за 6 років пройшла шлях від касира до начальника відділу.
Щоранку до свого кабінету коридором, як по щаблях кар'єри, крокувала упевнена в собі, з голочки одягнена ділова жінка. До речі, звичці користуватися дорогою косметикою вона не зрадила і у камері слідчого ізолятора, яка не налаштовує на те. Слідчі також відзначають її високий інтелект, і вміння триматися незалежно навіть перед майбутнім покаранням, яке може бути від 7 до 12 років ув’язнення.
…Для відчуття цілковитого добробуту Ніні не вистачало тільки супутника життя. Ним і став Сергій, який приїхав до Одеси з Болградського району у пошуках кращої долі. Грошової роботи він не знайшов, а оскільки нічого певного робити не вмів, перебивався дрібними халтурами. Кмітливістю не відзначався, освітній процес для нього закінчився у 10-му класі середньої школи. Честолюбне бажання, володіти екстравагантною банкіркою, що вибухнуло у ньому, спокійно вживалося з твердим практицизмом.
Два роки вони жили разом і, мабуть, дуже потребували грошей, оскільки закоханій парі не вистачало зарплати Ніни, близької до півтори тисячі доларів. Вона сіла за комп'ютер, і незабаром на екрані засвітився бізнес-план, – трохи авантюрний, але, все ж у межах законності. Здійснення його розпочалося з того, що молоді наробили боргів. Добре, що у батьків Ніни була хороша репутація, родичі і знайомі погодилися позичити їй на рік в цілому 80 тисяч євро.
На ці гроші було куплено дві вантажівки для перевезень контейнерів. За кермо одного сів Сергій, сповнений надій, що зуміє відробити борг і для себе накопичити… Але транспортний ринок виявився занадто специфічним для недосвідчених ентузіастів, і під кінець року стало зрозуміло, що борг повертати немає чим.
Назрівали неприємності! Щоб їх уникнути, Ніна включила свій бухгалтерський талант і безцеремонність у досягненні матеріальної мети. Вона використала своє службове право бути допущеною до будь-якої банківської інформації. Винайдений нею на цій основі спосіб махінацій був простий і ефективний. Ділова леді використала систему миттєвих переказів грошей "prіvat-many" – дослівно "приватні гроші". Будувалася вона на тому, що на обліку були клієнти, які дуже рідко вдавалися до банківських послуг. Тому ймовірність того, що вони перевірять свої рахунки і виявлять непередбачені зміни у своїх фінансових переміщеннях, була мізерно малою. Від їхнього імені, користуючись реальними даними, Ніна здійснювала електронні грошові перекази на одержувача, яким був не хто інший, як її коханий. Спочатку перекази були на відділення банку, що розташовувалися в Одесі, потім – в інших містах, щоб не викликати підозри, чому та сама людина із завидною регулярністю одержує по 50 тисяч гривень. У діях Ніни фігурувала як константа саме ця сума.
Махінації розпочалися на початку 2008 року. До грудня підступна банкірка мала намір їх завершити. Справа у тому, що наприкінці року робиться повне звіряння всіх рахунків і підбиття банківського балансу. Звичайно, що служба безпеки банку звернула увагу на майже мільйонну недостачу. Почалися перевірки. Ніна холоднокровно прорахувала, що підозра на неї може впасти у найостаннішу чергу.
Тим часом, подружжя віддало борги і навіть опинилося з прибутком. Але замість того, щоб негайно продавати дві вантажівки, вартістю по 60 тисяч доларів кожна, вони на надлишкові гроші купили ще й легкову марки "мерседес". Можливо, для того, щоб зникнути на ній. Про те, що настав час втікати, Ніна вже зрозуміла. Вони із Сергієм вже готувалися через два-три дні до того, щоб виїхати за межі країни. Але міліція спрацювала швидше, і встигла заарештувати шахраїв.
Тепер їм інкримінують частину 5 за статтею 191 Кримінального кодексу України. Сергій проходить як співучасник і, схоже, ледве розуміє, у яку історію влип. Інша справа Ніна – організатор афери, яка знає, що зробила велику розтрату шляхом зловживання своїм службовим становищем. Невідомо, чи врахує суд можливість компенсувати банку вкрадену у нього суму шляхом продажу конфіскованих автомобілів. Щоправда, хто їх зараз купить?
Зате банківським службам безпеки це ще один сигнал, що потрібно бути пильним. Так, нещодавно, паспортистка одного одеського ЖЕКу трохи довше звичайного затримала у себе паспорти мешканців, які звернулися до неї. Пізніше з'ясувалося, що вона за цими документами одержувала у банках кредити. А громадян робила боржниками. Інші ловкачі надавали під кредит у вигляді застави ділянки землі, якими фактично не володіли. Інші хитруни фабрикують підроблену довідку про високі доходи, щоб виглядати в очах банку платоспроможними клієнтами. Але ж міліція – не дрімає!
Наш кор.
Фотосесія з летальним результатом
Жодна комп'ютерна техніка не дасть можливості зазирнути співрозмовникові в очі, щоб краще зрозуміти один одного. Якби це вдавалося, то бездумної довіри до випадкових знайомих, знайдених по інтернету, ймовірно, одразу б зменшилося.
Але, мабуть, 22-річний перукар-стиліст Ярослав та його 20-річний візаві Іван не особливо утруднювали себе пошуками духовного споріднення. Вони перекидалися повідомленнями на певну тему по E-maіl – по "милу", тобто, говорячи на сучасному сленгу "чатилися". Інтересом, що поєднує їх, стала пропозиція, яка належала Ярославу, – зробити Івану фотосесію.
Для цього потрібно мати гарну апаратуру та уміння з художнім смаком показати модель у найвиграшніших ракурсах. Нерідко з такою метою використовуються екстравагантний одяг, пози, що ефектно підкреслюють анатомічні достоїнства, незвичайний інтер'єр. Наприклад, зйомки провадяться на тлі стіни фортеці у Білгороді-Дністровському, прибережних скель або оксамитових будуарів.
Усе це робиться для так званого "порт-фоліо", такого собі електронного аналогу старого доброго фотоальбому. Якщо добре розрекламувати індивідуальний сайт, насичений привабливими фотознімками, то за входження до нього і перегляд можна брати гроші. Ці фотографії пропонуються до колекції модних журналів, до різних студій, які роблять відбір моделей для фланування перед об'єктивами. За кілька годин такої фотосесійної роботи виконавець може запросити 100, 200 і більше доларів. У цілому, це один із видів комп'ютерного заробітку, коли електронник, нічим особливо не ризикуючи і, головне, не докладаючи жодних особливих зусиль, збирає плату з аудиторії.
Зі свого боку, Іван хотів розіслати свої знімки по шлюбних агенціях з надією знайти підходящу пасію. Він явно розраховував сподобатися панянці своєю атлетичною фігурою та зростом 190 см.
12 березня молоді люди домовилися про зустріч. Вони пішли до квартири, яку Ярослав знімав на Старопортофранківській, щоб приймати клієнтуру там, а не в себе вдома. Однак незабаром у них вийшла незлагода, яка переросла у сварку. І Ярослав відмовився від своєї ділової пропозиції. Іван розлютився. Можливо, вплинуло напруження, через конфліктні стосунки з батьками, з цієї причини він практично пішов з дому і жив, то знімаючи на місяць недорогі квартири на околиці, то ночуючи у різних приятелів.
Слідчі відзначають також його гіпертрофоване самолюбство, розрядку від якого він одержує, дуже принижуючи людей. За словами самого Івана, він "кожне косе слово на свою адресу сприймає як глибоку особисту образу" і готовий жорстоко мстити кривдникові. У хворобливому прагненні довести свою перевагу, він нікого не щадив. І в цьому випадку теж. Лють його знайшла вихід у тому, що він накинувся на стиліста з кулаками, збив його з ніг, а потім, висмикнувши шнурок із кросівки, задушив невдаху-компаньйона.
Злочинця піймали через 9 днів. У розкритті злочину брали участь працівники міського та обласного підрозділів карного розшуку. Зокрема старший лейтенант Ігор Осмоловський, старший лейтенант Єгор Лабенський, лейтенант Сергій Фартух, а також перший, хто про це довідався від господині квартири майор Віктор Любчик, який очолює сектор карного розшуку Портофранківського відділу міліції.
Іван "шифрувався". Він відчував за собою подих погоні й ховався то в інтернет-кафе, то в друзів на один день, так само, як і він, без певного роду занять. Він хотів було виїхати з Одеси і затаїтися в одному з хутірців, розсипаних по степах Придністров’я. Але був затриманий.
Заявником стала господиня квартири на Старопортофранківській. Перше, що вона відчула, прийшовши туди, був запах газу. Його концентрація могла б давно стати вибухонебезпечною, і будинок від будь-якої іскри міг би злетіти в повітря. Газ ішов два дні. Від аварії врятувала лише сильна тяга у вентиляційному ліхтарі.
Виявляється, Іван відтягнув неживе тіло Ярослава до ванної, щоб імітувати самогубство від утоплення, але це здалася йому малоймовірним. Тоді він для більшої переконливості відкрив на кухні усі конфорки газової плити. Потім забрав 100 доларів та 300 гривень, які були у стиліста в джинсах, три мобільні телефони, з яких два продав, а останній залишив собі для користування. Потім надів куртку, яка належала жертві, і залишив квартиру. У цій куртці його й взяли. У ній він і зараз сидить на нарах. Чи не пече вона його?
Влад СЛАВІН
Щоб не було пияцтва серед дітей
Погано, коли пиячить доросла людина. Та коли до алкогольного зілля тягнеться дитина, це сигнал соціальної катастрофи. Але як показало всеукраїнське відпрацювання попередження пияцтва серед дітей на Одещині, ця проблема залишається однією з актуальних проблем для суспільства. Це не тільки загроза молодому організму. З кримінальної точки зору, в стані алкогольного сп’яніння підлітки нерідко вчиняють протиправні дії.
Кожен сьомий злочин відбувається внаслідок агресії, породженої нетверезістю. З початку року до органів внутрішніх справ України за розпиття алкогольних напоїв доставлено майже 1 тис. 243 неповнолітніх особи.
Водночас на місцях не приділяється уваги протидії продажу спиртних напоїв та тютюнових виробів особам до 18 років, виявлення суб’єктів господарювання, які всупереч закону, займаються їх реалізацією, у тому числі поблизу навчальних закладів, місць відпочинку та дозвілля дітей.
З метою попередження пияцтва та тютюнопаління в дитячому середовищі, виявлення причин та умов, що сприяють поширенню цих негативних явищ в рамках проведення в період з 2 по 20 березня співробітниками кримінальної міліції у справах дітей із залученням органів виконавчої влади (відділів освіти та науки, служб у справах дітей, захисту прав споживачів), органів місцевого самоврядування та громадськості на території м. Одеси та області проведено комплекс профілактичних заходів щодо попередження пияцтва серед молоді.
На період проведення оперативно-профілактичного відпрацювання було створено 18 мобільних груп з працівників відділу КМСД, дільничних інспекторів міліції та представників громадськості. Було перевірено понад 340 розважальних закладів та об’єктів шоу-бізнесу. За результатами викрито 181 факт реалізації неповнолітнім алкогольних напоїв та тютюнових виробів, по яких складено адміністративні протоколи за ст.156 КУпАП.
До адміністративної відповідальності притягнуто 43 особи за доведення неповнолітніх до стану алкогольного сп’яніння, 74 підлітків – за появу в громадських місцях в нетверезому стані та 78 – за дрібне хуліганство.
До райдержадміністрацій надіслано 275 подань про позбавлення дозволів на право торгівлі та припинення діяльності закладів торгівлі, де продають підліткам горілку «з-під поли». Навідувались міліціонери з перевірками і до 428 сімей. Ці візити дали матеріал для того, щоб притягнути до відповідальності 274 батьків, які не виконують своїх обов’язків щодо виховання дітей.
За даними ВЗГ ГУМВС України в Одеській області
Контрабанда парашутної техніки
Днями Управлінням Служби безпеки України в Одеській області припинено спробу контрабандного вивезення з країни 95 військових десантних парашутів «Д-10»,повідомляє прес-підрозділ УСБУ. Вантаж прямував через міжнародний аеропорт «Одеса» рейсовим пасажирським літаком «Боїнг-738» авіакомпанії «Турецькі авіалінії».
Десантні парашути «Д-10» надійшли на озброєння повітряно-десантних військ Російської Федерації у 2006 році. Система має підвищену вантажопідйомність – вага десантника зі спорядженням може сягати 140 кілограмів. Купол парашута – круглої форми площею 100 квадратних метрів. Парашути можуть застосовуватися для бойових і навчальних стрибків на швидкостях скидання від 140 до 400 кілометрів за годину, у діапазоні висот від 200 до 8000 метрів. Термін експлуатації – 14 років. Протягом котрих парашут здатен витримати від 80 до 120 застосувань залежно від умов стрибків. Він має підвищену стабільність до сходження в повітрі та може використовуватися для масового десантування.
На озброєнні частин ЗС України подібної системи не має.
За достовірною інформацією, зазначену військову парашутну техніку, за безпосередньою участю членів злочинної організованої групи планувалося направити до однієї з країн Близького Сходу з порушенням митного законодавства України та встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю.
Слідчим відділом Управління порушено кримінальну справу стосовно експедитора закордонної компанії та одного із співробітників митного поста «Одеса – Аеропорт» Південної митниці за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201 КК України (контрабанда). Вказані особи затримані.
Вирішується також питання щодо порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 333 КК України (незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки).
