Основним джерелом наповнення бюджету Новоєлизаветівської сільради є земельний податок. У 2008 році він був виконаний більш ніж на 110 відсотків. Багато це чи мало? А це вже з якого боку подивитися. У грошах це – 31 тисяча 60 гривень. Якщо врахувати, що до Новоєлизаветівської сільради входить вісім населених пунктів, в яких діє два Будинки культури, дві бібліотеки, два ФАПи, то, напевне, навіть малообізнаній людині стане зрозуміло, що цих коштів недостатньо. Але села живуть, соціальна сфера працює. А як саме, про це ми довідались від сільського голови Ірини Семенівни Кравцової.
– Живемо, як усі в нинішніх умовах. Намагаємося розв'язувати проблеми в міру їх виникнення. Якщо за все хапатись одразу, то життя ніде не буде. На території нашої сільради є дві школи. В Новоєлизаветівці І – ІІІ ступенів та в Новопетрівці – І-ІІ ступенів. З інших населених пунктів сюди дітей підвозимо. Всього у нас 262 дітей шкільного віку. Донедавна проблемним було харчування учнів. Тепер відкрили шкільну їдальню. Задоволені і батьки, і діти.
– Чула, що ваша сільрада своєрідний рекордсмен на багатодітні родини.
– Справді, у нас є 36 сімей, в яких виховується по троє і більше дітей. Є й такі, як родини Чілеїв, де по восьмеро діток.
– Чи не виникає з ними додаткових клопотів?
– Ні. У нас, на щастя, всі родини благополучні, батьки займаються вихованням дітей. Звичайно, сільрада тримає їх у полі зору. Наприклад, на перший та на останній дзвінок привозимо подарунки. Сім’ї, в яких найбільше дітей, відзначаємо, коли святкуємо День села.
– У вас аж вісім населених пунктів, а немає жодного великого агроформування.
– Це так. Зате у нас є аж 24 фермери.
– В цьому ви теж обійшли багатьох. Здається, жодна інша сільрада не може цим похвалитися. То добре це чи не дуже?
– А ми стараємося співпрацювати з усіма. Адже вони основні платники податків, а, отже, і наповнювачі місцевого бюджету. Більшість у нас дрібних, фермерських, господарств. А таких, що обробляють від 20 до 500 гектарів землі, всього п’ять: «Оріон», «Дружба», «Вікторія», «Олімпік» та «Нептун».
– Помітила, що у вас гарний ФАП. Ви якось його підтримуєте?
– Щорічно виділяємо кошти на придбання медикаментів для надання невідкладної допомоги. А ще придбали завідувачкам велосипеди, бо їм доводиться обслуговувати людей на досить таки великій території.
– Враховуючи, що у вас вісім сіл, то й доріг чимало. Як вам вдається їх обслуговувати?
– Це одна із найскладніших проблем. У 2000 році, коли в результаті розпаювання земель перестали існувати два великі колгоспи, на балансі яких були внутрішні дороги, залишились вони ніби безгоспними. Щоб хоч якось вийти з цього становища, ямковий ремонт робимо за рахунок податку з транспорту. А от облаштувати їх необхідними дорожніми знаками проблемно. Тим паче, що їх не було ще і в період існування колгоспів. Нині ми саме працюємо над цим. Вирішити це питання плануємо за рахунок транспортних зборів. Є в нас ще дорога, підпорядкована Облавтодору. Вона проходить по території нашої сільради і потребує ремонту, а її господарі робити його не квапляться.
– Приїхавши до Новоєлизаветівки не можна не звернути увагу на привабливий вигляд Будинку культури. Чи він так само вирізняється і своєю роботою?
– Так. Завідувач Микола Іванович П’ятківський не тільки має спеціальну музичну освіту, він ще й справжній ентузіаст своєї справи. Тож жоден районний захід не проходить без участі наших артистів. Цікаво провадяться свята і в нашому селі. На території сільради працює ще клуб в Новопетрівці. Є дві бібліотеки, завідують якими досвідчені фахівці. Людмила Дмитрівна Токаренко вже працює бібліотекарем понад 20 років. А Олена Василівна Єфінчук вже має 30-літній стаж. До речі, обидві бібліотеки підтримують тісний зв’язок зі школами. Для організації державних свят та проведення масових заходів сільрада в міру своїх можливостей виділяє закладам культури кошти з місцевого бюджету.
– Серед найнеобхідніших закладів не помітила у вас жодного дитячого садочка.
– Це одна із найскладніших проблем. Справа в тім, що в Новоєлизаветівці немає приміщення, яке можна було б облаштувати під дитсадок. А в Новопетрівці є приміщення, та немає потрібних коштів на його ремонт. Звичайно, це питання ми не знімаємо з порядку денного, але поки що вирішити його не можемо.
– До речі, як Вам вдалося з такими мізерними доходами почати газифікацію?
– Почалося все з того, що голова Ширяївської РДА Людмила Іванівна Жаданова запропонувала нам виділити кошти із районного бюджету на виготовлення документації. Потім депутат облради Ігор Учитель допоміг з придбанням 10,5 кілометра труб високого тиску. Роботи провадилися силами і коштом громади. Коли все це було зроблено, для завершення робіт щодо підключення газу до села Новоєлизаветівки не вистачало 410 тисяч гривень. Нам пішли назустріч і виділили їх із районного бюджету. Тепер за такою ж схемою ми прокладаємо газ до сіл Новопетрівки-Першої, Новопетрівки-Другої та Староєлизаветівки. Документація виготовлена. З районного бюджету виділено 100 тисяч на проведення робіт. Вже прокладено близько трьох кілометрів труб високого тиску в бік Ново петрівки-Першої.
– Газ – це дуже добре. Однак доводилось чути, що у вас ще є проблеми із водопостачанням.
– Це одне з питань, над вирішенням якого ми працюємо постійно. Раніше водозапезпеченням населених пунктів займалися колгоспи. Після припинення їх діяльності води в мережі не стало. У 2007 році нам вдалося відновити постачання води в Новоєлизаветівці та Староєлизаветівці. На сьогоднішній день проблемним залишається водозабезпечення жителів сіл Сирітського -Першого, Сирітського – Другого, Софієвки, та Новопетрівки-Першої, бо відсутнє централізоване водопостачання. Тож це питання у нас серед невідкладних.
Проходячи вулицями Новоєлизаветівки, не можна не помітити, що люди тут дбають про чистоту, затишок та благоустрій своїх домівок, своїх садиб. І хоча не у всіх однаковий достаток, різні можливості, та у всіх відчувається любов і повага до своєї малої батьківщини, до краю, де живуть, де мешкали їхні предки, де тихо несе свої води маленька річечка, що називається Великий Куяльник.
То на одній, то на другій вулиці можна зустріти сільського голову Ірину Кравцову. Вона намагається тримати під контролем життя всіх восьми сіл. Надійний помічник Ірини Семенівни в усіх повсякденних справах секретар сільради Світлана Міщенко. Саме вони постійно мудрують, як при малих статках забезпечити нормальне життя своєї громади.
