Одеська обласна рада далі веде цикл кущових семінарів з питань місцевого самоврядування. Під час цих зустрічей сільські та селищні голови, а також мери міст районного підпорядкування можуть одержати консультації з бюджетних, майнових і земельних питань. Черговий семінар, що відбувся цими днями у Біляївці, зібрав представників трьох районів: Біляївського, Овідіопольського та Комінтернівського.
Кажуть, у кожної господині свій борщ. Застосувавши цю кулінарну аналогію до програми семінарів, можна сказати, що і тут у кожної місцевості – свої особливості.
– Специфіка у тому, що це приміські райони, – коментує захід у Біляївці голова Одеської облради Микола Скорик. – Вони відносно благополучні. Скажімо, земельні проблеми тут трохи іншого напряму. Якщо у північних районах відсоток видачі земельних актів дуже низький, то тут він наближається або досягає 100%. Питання у максимальній вигоді для сільрад при використанні цієї землі, вигоді не для окремих осіб, а для громади в цілому. І земля, і майно цих сільських районів повинні працювати на громаду. Якщо взяти тему бюджетоутворення – то тут є сільради, які є самодостатніми і навіть донорами. Тобто, комплекс питань на семінарі був той самий, але трохи з іншого ракурсу, ніж на півночі або півдні області.
Трохи докладніше зупинимося на блоці майнових питань. Якщо спробувати скласти своєрідний рейтинг, то найчастіше сільські голови консультуються щодо оренди різних об’єктів, нічийної власності і приватизації. Часто порушується і тема передачі об’єктів, наприклад, з балансу області на баланс сільради. Щоправда, одного бажання тут ще недостатньо, потрібно ще довести доцільність. Скажімо, якщо сільська влада хоче просто продати об’єкт і заробити, то це далеко не переконливий привід. А от якщо від зміни власника виграє соціально-економічна сфера села – то це зовсім інша справа.
– Ми підходимо у цьому дуже вибірково, кому передаємо об’єкт: чи може місцева влада його використати, і що вони з ним хочуть зробити (не банально продати), – резюмує начальник управління облради з майнових відносин Юрій Загоруйко. – Ми передаємо багато майна, зокрема автотранспорт і друкарні. Але тільки тоді, коли справді впевнені, що це піде на благо територіальної громади, що об’єкт «не зникне», або до нас через півроку звернуться з проханням: «Дайте грошей на утримання того, що ви нам передали». А сенс тоді був передавати?
Втім, сільські голови впевнені, що є чимало випадків, які відповідають цим, досить жорстким, вимогам. Так, одним з активних учасників семінару був Геннадій Мельниченко – Петрівський сільський голова (Комінтернівський район). Село примітно тим, що тут розташовані залишки замку Куріса (ад’ютанта Суворова). Останні десятиліття цей будинок (який і так був дуже пошкоджений під час пожежі) просто руйнується. Він залишається пам’яткою культурної спадщини, але при цьому не перебуває на балансі у відповідному обласному управлінні. За словами Мельниченка, раніше замок належав Петрівському радгоспу-технікуму, але той розпався на виробничу і навчальну частини. Замок залишився безгоспним. Пропозиція: передати будинок сільській владі, яка здасть його у довгострокову оренду з умовою реставрації. Не беремося судити, наскільки реальні ці плани, спочатку потрібно визначитися: «хто, власне, господар?» А от в іншого об’єкта на території тієї ж сільради є всі шанси стати власністю місцевої громади. Йдеться про приміщення колишнього кінотеатру, яке теж багато років простоює.
– У нас велика кількість молоді, якій потрібно десь проводити час, – пояснює свою позицію Геннадій Анатолійович. – Для цього потрібно створити у нашому селі молодіжний центр. Тому ми вирішили відкрити його при Будинку культури. Справа у тому, що Будинок культури є, але він реставрувався понад двадцять років тому. Там стоять театральні крісла, які пригвинчені до підлоги. Щоб проводити якісь молодіжні заходи – потрібно розбирати залу, це не вихід із становища. А приміщення колишнього літнього кінотеатру – саме підходить. Тим більше, що свого часу місцева громада зробила у цьому приміщенні дах і зміцнила цементний фундамент. Там велика зала (приблизно двісті «квадратів»), саме там можна проводити дискотеки та інші молодіжні заходи. Директор БК завідував би цим центром, яким користувалася б уся громада нашого села.
От з таких конкретних питань-ситуацій і складається кожен семінар. Зрозуміло, що на поспішні відповіді ніхто не розраховує: як мінімум, спочатку потрібно попрацювати з документами. Проте, будь-який шлях починається з першого кроку ...
