Хто краде у міста красу?

Як ми вже повідомляли, 800 обвуглених квадратних метрів загальної площі, ущент згорілий дах із куполом та зруйнованими стінами залишилися після пожежі в будинку Руссова, що сталася увечері 29 жовтня. Від вогню постраждали 2-й, 3-й та 4-й поверхи будинку. Полум'я пожаліло лише перший поверх, де з часу побудови розташовувалася усім відома аптека Гаєвського.

Цей один із найгарніших будинків, розташований у серці історичної частини міста. Він був побудований у 1898 році архітекторами Черніговим та Шмідтом. Знаменитий будинок мецената Руссова 112 років прикрашав вулицю Садову на місці її зустрічі із Дерибасівською. Сектор ООН з питань освіти та культури (ЮНЕСКО) включив його до всесвітнього переліку пам'яток архітектури.

...Будинок горів на очах тисяч одеситів. На тротуар падали кам'яні брили, з висоти валилися блоки штукатурки з візерунковою ліпниною.

Вулиця перед палаючим будинком була заповнена пожежними машинами. У ліквідації цього нещастя брало участь 50 чоловік особового складу, було задіяно 12 одиниць основної та 8 – спеціальної техніки. В утихомиренні вогненної стихії працівники МНС проявили високий героїзм.

Як висвітлює ситуацію фахівець Центру зв'язків із громадськістю ГУ МНС України в Одеській області Ольга Сафронова, сигнал тривоги надійшов на пульт оперативно-диспетчерської служби о 21.16. Вже через три хвилини на місце події прибули перші пожежно-рятувальні підрозділи. Вогонь розповсюджувався швидко: до моменту їхнього прибуття лиховісна заграва вже освітлювала місто. Для допомоги основним силам були викликані додаткові відділення.

– Було зрозуміло: врятувати будинок від вогню неможливо! Перед рятувальниками стояли два завдання: перше – евакуація людей, як із самого приміщення, так і з сусідніх будинків. Друге – не допустити поширення вогню на сусідні житлові будинки, – повідомляє вона. – У кварталі були відключені електроживлення, щоб уникнути вибуху – газ. Боротьба з вогнем тривала протягом трьох з половиною годин! Усупереч тривожним чуткам, жертв не було.

Доповідь про повну ліквідацію пожежі надійшла 30 жовтня рівно о першій годині ночі. Але рятувальники МНС залишалися на місці події до самого вечора, розгрібали завали, ретельно перевіряли будинок на предмет горіння або тління. Цій пожежі присвоєно підвищений третій номер складності.

Одразу ж постало питання: як сталося таке масштабне загорання? Ніхто не вірить версіям щодо необережного паління у ліжку або короткого замикання через несправність електропроводки. Такими поясненнями нас пригощали, коли на Пушкінській горіли будинки обласної прокуратури (колишній палац Рафаловича), потім – банку "Порто-Франко", майже одразу – музею морського флоту (у минулому Англійський клуб). Років 10 тому так само "капітально" згоріла лютеранська кірха. Усе це дуже рідкісні зразки зодчества. Тому, перефразовуючи статутний висновок експертизи про те, що причиною пожежі є "занесення джерела вогню зовні невідомою особою", одесити пропонують більш емоційний діагноз: підпал!

До пожежі будинок вже тривалий час перебував у аварійному стані. Останній час його руйнівні процеси стали помітно прогресувати. 5 років тому міська влада передала право на відновлення будинку Руссова приватному інвесторові. Але єдине, що він спромігся зробити за такий термін, це спорудити по висоті фасаду звичайне будівельне риштовання. Дуже дивувало, що усе проходило під байдужу бездіяльність осіб, відповідальних за стан міського житлофонду. Нинішнього літа, нарешті, були проведені перші протиаварійні роботи. Однак виявилося, що, хоча частина приміщень перебуває у віданні комерційних структур, а частина – у комунальній власності міста, кошти на них знайшло лише обласне управління охорони об'єктів культурної спадщини.

За два дні перед пожежею Одеська міськрада ухвалила рішення щодо своєї участі у реконструкції будинку Руссова. Незадовго до цього із міського бюджету на реанімацію знаменитого будинку вже було виділено майже один мільйон гривень. Де ж він тепер?

Сподіваємося, органи охорони правопорядку дадуть відповідь на запитання, у кого піднялася рука на такий злочин? Мається на увазі, звичайно, не стільки той найманий негідник, що підніс сірник, скільки організатор цього акту вандалізму.

Якщо оглядітися, на місто ніби цільова атака щодо знищення його найгарніших місць. Одеса, "перлина біля моря", усе більше набуває вигляду середньостатистичного американізованого сіті. Чи не до цього має стосунок і остання нищівна пожежа! Хто краде у міста його красу?

Рубрика: 
Выпуск: 

Схожі статті