Нинішній рік видався неймовірно складним для хліборобів області. Атмосферна посуха встановилася ще у квітні. За весь місяць, як кажуть, не випало жодної краплі дощу. А у травні, червні і на початку липня атмосферна посуха супроводжувалася ще й ґрунтовою. Земля була висушена на цілий метр, і на ній утворилися тріщини по 60 і більше сантиметрів.
Як бачимо, передбачення вчених про зміну кліматичних умов на планеті у бік глобального потепління починають, на жаль, справджуватися.
До природних аномалій додалися й соціальні. Змінилися форми власності на землю, порушилися класичні сівозміни і система обробітку ґрунту. А з ними зникли тваринницькі ферми – головне джерело органічних добрив.
Ситуація, що склалася, вимагає від нас, вчених, фахівців, усіх хліборобів нових підходів у розв’язанні аграрних проблем.
Одеський інститут агропромислового виробництва, враховуючи специфіку південних степів України, розробив деякі заходи щодо оптимізації складових елементів інноваційних технологій виробництва зерна. Вони забезпечують розв’язання декількох стратегічних проблем: нарощування і стабілізацію виробництва зерна; збереження й відновлення родючості ґрунту; оптимізацію структури посівних площ сільськогосподарських культур, підвищення якості зерна.
Головним результатом удосконалення цих технологій повинно стати одержання зерна не нижче 1 – 3 класу. Сьогодні такого результату поки що не має жодне велике або фермерське господарство області. І більша частина врожаю потім на ринку кваліфікується як фуражне зерно. А це призводить до великих втрат фінансових коштів.
Тому для вирощування озимої пшениці досить актуальними є питання її обробітку в короткоротаційних сівозмінах. А вдосконалення системи обробітку ґрунту повинно йти в напрямі посилення його вологозберігаючої та протиерозійної ефективності. Повинні забезпечуватися також економія енергії, праці та інших природних ресурсів. Особливу увагу слід приділити підбиранню сортів і термінам проведення посівної кампанії.
Як це повинно виглядати на практиці? Складні умови погоди у нашій степовій зоні ще раз диктують: у зерновому господарстві головна увага повинна приділятися озимим культурам. Вони повинні займати до 80 відсотків площ, а решта 20 – ярі. Недотримання цього балансу призведе до втрат валового збору тієї ж озимої пшениці, ячменю або жита.
Як відомо, поновлення родючості ґрунту у попередні роки підтримувалося за рахунок внесення гною як місцевого органічного добрива. Сьогодні його практично брати нівідкіль: тваринництво в області далі іде на спад.
Але його замінником можуть і повинні стати «зелені добрива» або сидеральні культури (вика озима, гірчиця біла, редька олійна, горох та його суміш із вівсом тощо). В умовах нашої області, як показали наукові дослідження, досить великий ефект дає використання сидерального пару в новому технологічному варіанті. У цьому випадку надземна зелена маса сидеральної культури не заорюється, як при класичному її застосуванні, а подрібнюється дисковим знаряддям і частково перемішується з верхнім шаром ґрунту.
У результаті накопичуються рослинні залишки, які надійно захищають ріллю від вітрової і водної ерозії протягом вегетативного періоду росту основної культури. Безвідвальний поверхневий обробіток ґрунту і мульча сидеральних культур в умовах посушливого клімату забезпечують середньорічну врожайність зерна на рівні до 44 центнерів з одного гектара.
Крім того, впровадження бобової сидеральної культури (вики озимої) сприяє поліпшенню якості зерна озимої пшениці до рівня першого класу. У той час, як на чорних парах, де гній не вносився, можна мати зерно лише другого класу, а то й нижчої якості.
Слід до цього додати, що сама по собі вика озима дуже зимостійка і до кінця травня дає до 350 центнерів зеленої маси з гектара. Крім того, за цей час відбувається нагромадження на кожному гектарі в біомасі до 170 кг азоту, 145 – калію, 23 – фосфору.
І ще на одну особливість хотілося звернути увагу. Неугноєний чорний пар характеризується як екологічно несприятливий, тому що тривале його використання супроводжується посиленням дегуміфікаційних процесів. Гній цей процес трохи призупиняє, але його практично немає, та і його внесення в ґрунт призводить до великих витрат коштів. А от сидерація лише сприяє підвищенню вмісту органічних речовин у ґрунті, знижує енерговитрати, і тому є надійною альтернативою чорним парам. Особливо з точки зору поновлення родючості ґрунтів.
Тривалі дискусії, конкретні дослідження не лише нашого інституту привели до висновку, що за різних способів обробітку ґрунту створюються неоднакові фізичні умови, які впливають на процеси гуміфікації. При відвальному обробітку посилюється процес мінералізації органічних речовин. А система безвідвальної, поверхневої оранки забезпечує самовідновлення запасів гумусу.
Урожайність озимих дуже залежить і від термінів сівби. На прикладі сорту-стандарту «Одеська-267» за десять років спостережень переконалися, що пізніша сівба, ніж у традиційне 15 вересня, дає добавки 13,7 ц з гектара. У перерахуванні на всю область – це додаткові 0,5 млн тонн зерна. У багатьох господарствах теж переконалися, наскільки у сучасні посушливі часи важливо визначитися з термінами сівби, хоча від традицій, що склалися, деякі хлібороби теж ніяк не можуть відмовитися, що призводить до втрат урожаю.
Наявність вологи диктує й підбір сортів, які не однаковою мірою споживають воду на вегетативний розвиток і формування зерна. Наприклад, сорт «Кнопа», який має ще більш високу продуктивність навіть у порівнянні з «Одеською-267», споживає вологи в 1,5 раза менше...
Отже, інноваційна технологія вирощування озимих культур припускає: безвідвальний поверхневий обробіток ґрунту, використання сидеральних парів, диференційовані терміни сівби. Крім того, їхнє застосування призводить і до економії коштів і енергоресурсів. Наявні у нас докладні розрахунки показують, що в другому випадку собівартість однієї тонни зерна зменшується на 119 гривень, а рентабельність зростає майже у два рази.
На завершення зауважу, що всі пропоновані інноваційні напрацювання необхідно провадити в комплексі. Тому що вдало підібране насіння, посіяне не в оптимальний термін (25 вересня – 15 жовтня), або ігнорування сидеральних добрив і поверхневого безвідвального обробітку ґрунту бажаного результату не дадуть.
Ми не тільки сьогодні озвучуємо для всіх хліборобів наші останні інноваційні напрацювання, але й будемо домагатися їх повсюдного впровадження. З урахуванням вимог кожного району, кожного зернового поля.
