Звіт перед виборцями за існуючої партійно-блокової виборчої системи стає дуже часто справою совісті кожного депутата, ніж обов'язковою процедурою. Адже далеко не усі обранці, як у Верховній Раді, так і в місцевих радах, звітують перед тими, хто їх обрав. Для голови обласної ради Миколи Скорика докладний звіт перед жителями області – ще й додаткова можливість дізнатися про ті проблеми, які ще треба перебороти. Тому зі звітом він має намір об'їхати усю область, побувавши в кожному районі та поспілкувавшись із максимальною кількістю громадян.
Так, у Балтському районі його спілкування тривало майже дві години. Люди ставили запитання, які їх хвилювали, та ділилися своїми проблемами.
Загальновідомо, що цей район за усіма показниками соціально-економічного розвитку давно вважається депресивним. Щоправда, такий статус, який припускає пріоритетність у державному фінансуванні і застосуванні іншої схеми розподілу податків, сьогодні не закріплений юридично. Нинішній уряд відмовляється помічати проблеми району і не підписує необхідних документів щодо пріоритетності розвитку таких територій.
На плаву район тримається, переважно, за рахунок доходів від сільгосппідприємств. Однак, в умовах непрогнозованої державної цінової політики на сільгосппродукцію, капризів погоди будувати плани на майбутнє неможливо. Приклад тому – нинішній рік: невисокий урожай зернових, такі ж закупівельні ціни, високі ставки за кредитами повністю спустошили гаманці селян. У найкращому разі аграрії цей рік закінчують по нулях, – доходи один в один покрили видатки. Але сільськогосподарський цикл на цьому не закінчується, необхідно далі сіяти та обробляти землю, а для цього потрібні гроші. Надати їх міг би уряд у вигляді державних субсидій та пільгових кредитів. Але на урядове розуміння потреб села аграрії вже не розраховують. Кажуть, нехай краще не втручаються зовсім, і так багато лиха принесли і аграріям, і галузі у цілому.
– У нас достатньо металу, електроенергії, міндобрив, – чуємо з вуст Прем'єр-міністра... Тільки про хліб вона мовчить, і дай, Боже, щоб Юлія Володимирівна до цієї галузі взагалі не втручалася. Тому що прикладе руку – справді села не буде, – схвильовано відзначив у своєму виступі перед активом району та головою облради керівник Асоціації сільськогосподарських підприємств області Василь Бабанський.
І все-ж, незважаючи на колосальні збитки, аграрії не полишають своєї улюбленої роботи. Вони говорять: земля-матінка не любить тимчасових правителів і карає за нешанобливе до себе ставлення.
Газифікація сіл, забезпечення їх жителів питною водою, будівництво шкіл та культурних об'єктів, – це ще не привід для проголошення переможних реляцій. Жителям сіл та селищ ніде працювати, а усі спроби селян відродити тваринництво та нагодувати українців якісним натуральним м'ясом, розбивається об урядовий лобізм щодо ввезення до України імпортної продукції невідомого походження.
– На одному зерні підняти село неможливо. Необхідно працювати над тваринництвом, для чого має бути нормальний ринок сільгосппродукції. І уряд повинен думати про те, що, стрімко знижуючи ввізне мито на імпортне м'ясо, ми втрачаємо не лише наших виробників, але й наше село, прирікаючи його на вимирання, – констатував голова облради.
Погані дороги, відсутність води та газу, високий рівень безробіття, відсутність грошей на фінансування соціальних об'єктів, – це лише невеликий перелік проблем не лише Балтського району. Спілкуючись із людьми, Микола Скорик був гранично щирим, і не приховував, що багато питань на обласному рівні доводиться вирішувати самостійно, не сподіваючись на допомогу уряду, – так у нинішньому році держава не виділила коштів на ремонт та будівництво шкіл, лікарень, будинків культури, не профінансувала проекти щодо газифікації. Щоправда, є й низка проблем, вирішити які під силу районному керівництву, не чекаючи втручання обласної влади, але це багато в чому залежить від професійної підготовки тих, кого призначили або обрали керувати районом, репрезентувати інтереси громади у місцевих радах.
