Ще не дограли…
В Одесі викривають рештки «тіньового» грального бізнесу.
Вже скоро мине рік, як у вітчизняному законодавстві набрав чинності закон про його заборону. Але власники залів з гральними автоматами та казино не дуже охоче розстаються з прибутковою справою. Коли боротьба з гральним бізнесом була у розпалі, більшість таких господарів так би мовити, «залягла» на дно. А їхні заклади залишилися не перепрофільованими. Тому до рук правоохоронців і досі потрапляють поодинокі «винахідники» способів легкого заробляння грошей, але вже в «тіні».
В одному з районів міста працівники державної служби боротьби з економічними злочинами міського управління міліції виявили підпільний зал гральних автоматів, що діяв у приміщенні непримітного на перший погляд бару. Під час здійснених оперативних заходів працівники міліції на гарячому затримали 28-річного адміністратора, який під час інкасації вилучав гроші з купюроприймальника грального автомата. Ними він збирався розраховуватися з гравцями. Зафіксувавши правопорушення, правоохоронці вилучили і речові докази: п’ять гральних автоматів, декілька зв’язок з їх ключами, 6500 грн та записник з обліковими електронними даними.
Отже, підпільному «азартнику» доведеться тепер відповідати перед законом в межах порушеної кримінальної справи щодо «заняття забороненими видами господарської діяльності».
ВЗГ ГУМВС України в Одеській області
Чи змиваються плями з мундира?
Чутки у маленькому провінційному містечку поширюються блискавично. Звістка про те, що у районному відділку внутрішніх справ були "покладені на підлогу" і опинилися у наручниках люди в погонах, стала відома цсім. За що й чому? Кожен, почувши одну версію, вносив свої доповнення.
Що ж викликало інцидент, який сколихнув не лише район, але й область, і всю країну? Роздільнянський район відомий своїми піщаними кар'єрами та видобутком каменю. Тут давно говорять про те, хто ж є їх справжніми господарями. Переважно – не сільради, на території яких вони розташовані, а зовсім конкретні особи, які свого часу зуміли приватизувати природні ресурси. Оформлені ж вони у більшості на ПП "Жосан". В одному із кар'єрів, що у Кіровській сільраді, працювали Євген Осипов та Олександр Славіхін із сусіднього Іванівського району. Працівники цього підприємства висловлювали невдоволення тим, що тривалий час не одержували заробітної плати. З керівництвом назрівав конфлікт. Якось вранці виявилося, що на одному із кар'єрів зупинився видобуток каменю через розібраний екскаватор. Тоді господар вказав на цих двох земляків. Вони були доставлені до райвідділу для дачі свідчень. Того ж дня із 17.00 до 18.50, як кажуть у РВВС, вони перебували у райвідділі, де за цей час підписали своє визнання у крадіжці. А вже увечері їх відпустили додому. Наступної ночі вони звернулися до Іванівської районної лікарні по медичну допомогу та зняття слідів від побоїв. Потім надійшла від цих чоловіків скарга до обласного управління внутрішніх справ.
Про ганебний факт знущань та принижень, які випали на їхню долю у райвідділі, потерпілі повідомили і з екранів телебачення. Для того, щоб змусити затриманих зізнатися у вчиненому, працівники Роздільнянського РВВС перевищували свої службові повноваження і застосовували тортури: били їх гумовими кийками, душили, надівали на голови целофанові пакети. І навіть застосовували електрошок.
Жахливо, страшно стає від того, що така ціна триклятих запчастин вартістю усього близько семи тисяч гривень. Жахає сам факт, якщо такий був насправді. Напрошується запитання: хто ж захищає нас? І від кого? За рахунок кого живуть наші працівники органів внутрішніх справ? Кому ми можемо довірятися і як вірити у те, що у важку хвилину люди в погонах прийдуть на допомогу!
Прокоментувати ситуацію ми попросили заступника начальника Роздільнянського РВВС з кадрових питань І.Н. Хазаринову:
– Працівники прокуратури Одеської області та СБУ затримали п'ятьох співпрацівників нашого райвідділу за підозрою у перевищенні службових повноважень та застосуванні тортур під час дізнання. Були проведені обшуки у самому райвідділі і вдома у працівників міліції, але жодного апарату електричного шоку, про який йшлося, не було знайдено. Ми його в очі ніколи не бачили. Інцидент по нашому району на каналі "Інтер" був показаний односторонньо. Найдивовижніше підтвердження районного прокурора Е. Дзебка. Він сам уже виніс обвинувачення, хоча буде слідство, і лише суд зможе поставити крапку у цьому питанні. Я працюю тут давно. І ніколи раніше подібних скарг на те, що у райвідділі б'ють затриманих, не надходило ні до райвідділу, ні до УВС області. У нас у райвідділі заведено таке правило: виходячи зі стін райвідділу внутрішніх справ, затриманий розписується у спеціальному журналі у чергового про свої претензії, якщо такі є. Ці хлопці теж розписалися у тому, що претензій до міліції в них немає. У нас є спеціальний клас, де ми провадимо заняття із особовим складом на предмет етики поведінки працівників, відповідальності за свої вчинки тощо. На жаль, міліціонер на сьогодні не захищений законом так, як це мало бути. Пляма майже не змивається з міліцейського мундира, навіть якщо він і не був винен.
Анна СТЕПАНОВА,власкор «Одеських вістей», Роздільнянський район
