Ще у дитсадковому віці Ірина разом із подружками полюбляла гратися у вчительок та школу. Коли настав час обирати життєвий шлях, вона не зрадила дитячій мрії. Закінчивши Кіровоградський педагогічний університет імені Володимира Винниченка, повернулась до свого рідного села Преображенки. Тут і розпочала свою трудову біографію, тут і зустріла своє перше кохання. Сергій Захар’єв став не тільки чоловіком, а й другом, порадником і надійною опорою Ірини. Він обрав для себе хліборобську справу. Тепер фермерує. Але знаходить час і для родини. Сергій Миколайович постійно допомагає дружині. Знаючи наскільки Ірина зайнята на роботі, Сергій доглядав ще зовсім маленьких діток. А їх у них двоє: Микола, якого назвали на честь дідуся, та Юлечка.
Спочатку Ірина Петрівна була вихователем в сільському дитячому садочку, пізніше перейшла до Преображенської ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи. Вона була справжнім начальником штабу. Тепер – директор школи. Хоча Ірина Захар’єва молода, та виявилась беручкою до роботи, своїм оптимізмом заряджає увесь колектив. А поруч з нею трудиться ще 16 педагогів, про кожного з яких можна писати окремі замальовки.
– У сучасних умовах, – говорить Ірина Петрівна Захар’єва , – найголовнішим є здоров’я дітей, їхній фізіологічний, інтелектуальний та моральний розвиток. Стараюся, аби педагоги мислили по-новому, усвідомлювали необхідність впровадження прогресивного у навчанні дітей.
– І це Захар’євій вдається, – говорить начальник відділу освіти Ширяївської райдержадміністрації Юлія Шаповалова. – Вчителі працюють творчо, застосовуючи на уроках сучасні підходи.
У школі провадяться комплекси виховних заходів, місячники. Тут діє команда КВК, яка постійно бере участь у районних змаганнях. Вокальний ансамбль «Веснянка» став дипломантом у районному фестивалі-конкурсі «Таланти твої, Україно». Популярним у школі є драматичний гурток, у якому беруть участь старшокласники. На належному рівні провадяться заходи щодо підготовки юнаків до призову в армію. Тут всі учні задіяні не лише у навчально-виховному процесі, а й залучені до роботи у спортивних, художньо-естетичних гуртках. Все це копітке господарство тримає під своїм постійним контролем молода директорка. І це їй до снаги.
– Школа – це моя стихія, мій світ, – говорить Ірина Петрівна, – не уявляю себе без галасливої дітвори, без розумних, довірливих очей. Коли тягнуться до тебе їхні серця, то це окрилює, додає сил і любові. Я переконана, що все від любові має бути. Усе – від любові…
У своїй повсякденній роботі Ірина Захар’єва намагається рівнятися на мудрих наставників, досвідчених педагогів – Марію Савеліївну Колісніченко, Ганну Григорівну Кашнер, Людмилу Федорівну Захар’єву.
Вони для неї є еталоном інтелігентності та толерантності.
Разом з директоркою пройшовся двома шкільними поверхами. Взимку тут було тепло. Ще б пак! Адже торік завдяки старанням дирекції ПСП «Маяк» школу було газифіковано.
Не можна було не звернути увагу на сучасне облаштування комп’ютерного класу, спортивної зали, майстерні для роботи з деревом та металом. Дуже приємне враження справила їдальня, де панують чистота та порядок. Смачні, як домашні, страви готує кухар Катерина Василівна Сєкрєт. Варто зазначити, що тут всі діти харчуються безкоштовно. І це завдяки тому, що керівництво ПСП «Маяк» забезпечує школу різноманітними продуктами. У цьому плані школі можуть позаздрити.
На першому поверсі увагу привернули стенди «Ми вічно пам’ятаємо ваш подвиг», «Афганістан болить в душі моїй», імпровізована українська світлиця, у якій зібрані старовинні предмети побуту.
Привертають увагу вигадливо оформлені різноманітні шкільні куточки – це справа рук педагогів, учнів цього освітнього закладу та директора. Шкільне майно бездоганно збережене, панують порядок і затишок і в класах, і в коридорах, і на подвір’ї. Скрізь, куди не подивись, на підвіконнях у кабінетах, у коридорах – кімнатні квіти.
– Ірина Петрівна, хоча ще молода, та вміло поєднує вимогливість із людяністю. Особливо не любить ледарів та скигліїв. Сама ніколи нікому не скаржиться, добросовісно працює і нас веде за собою. Піднімає настрій своєю оптимістичною життєвою позицією, невичерпним ентузіазмом, – розповідають про свого керівника вчителі.
І це правдива характеристика Ірини Петрівни. При спілкуванні з директоркою вже впродовж декількох років мав нагоду переконатися.
