– Дівчаточка, чи готова вже моя жилетка, бо ж надворі вже холодно?
– Залишилося гудзики пришити. Якщо зачекаєте кілька хвилин, то зразу й заберете.
– Я тим часом забіжу до Олечки, нехай підстриже мене, а то вже зовсім обросла.
Жінка вже досить-таки поважного віку вийшла із швейного цеху і попрямувала до перукаря.
Доки Ольга Федорівна Орлова намагалася зі сплутаних сивих пасм зробити акуратну зачіску, бабуся встигла розповісти і про свою молодість, і про те, що їй вчора боліло, і які тепер неслухняні дітлахи. Терпляче вислуховуючи клієнтку, Ольга Федорівна, перукар Територіального центру з обслуговування самотніх непрацездатних громадян, робила свою справу. Їй до таких балакучих відвідувачів не звикати. За багаторічну роботу в терцентрі Ольга Федорівна призвичаїлася до того, що сюди приходять люди, яким бракує спілкування, які здебільшого страждають від самотності.
Так і ця бабця. Вона ще довго переповідала б побачене по телевізору, але до перукарки вже зайшов інший клієнт.
Тож старенька рушила до швейників. Тим часом Ганна Авксентіївна Сторчак завершила пришивання гудзиків і запрпонувала приміряти тілогрійку.
Бабуся довгенько оглядала себе перед дзеркалом.
– Та в цій обновці можете й на дискотеку йти, – жартуючи сказала Світлана Григорівна Розумняк, швачка, яка разом із Ганною Сторчак обслуговує стареньких.
Обидві швачки раніше працювали у райпобуткомбінаті. Коли ж він припинив свою діяльність, певний період були без роботи. А коли при терцентрі організувався швейний цех, спочатку прийшла сюди Ганна Авксентіївна, а трохи згодом і Світлана Григорівна.
Обслуговують вони пенсіонерів, інвалідів. Згідно з законом, мають право надавати платні послуги й іншим, та замовлень від своїх підопічних, тобто тих людей, які обслуговуються соціальними працівниками, стільки, що ледве встигають їх виконувати. Ті старенькі, які мають дітей, за замовлення платять так звані соціальні ціни. А одинокі непрацездатні обслуговуються безкоштовно.
Хто ще може пересуватись, то приходить сам. А ті, які вже зовсім немічні, передають свої замовлення через соціальних працівників, які їх обслуговують.
Здебільшого замовляють щось відремонтвувати, перешити, пошити спідницю чи тілогрійку. В людей поважного віку цей вид одягу дуже популярний.
– Ми обслуговуємо особливий контингент. Старі люди такі ж вибагливі та примхливі, як малі діти, – розповідає директорка територіального центру Надія Олександрівна Брицька. – Виходячи з цього ми й добираємо колектив. Як з рідними розмовляє, втішає, розраджує своїх клієнтів наша перукарка Ольга Федорівна Орлова. Дуже терпляче ставляться до наших дідусів та бабусь і наші швачки Ганна Авксентіївна Сторчак та Світлана Григорівна Розумняк. Біьшість з тих, кого вони обслуговують, їм щиро вдячні.
І це справді так. Доводилося чути, як одна бабуся сказала, що тілогрійка, пошита цими дівчатками, гріє не тільки тіло, а й душу.
