Державне басейнове управління «Західно-Чорноморська держрибоохорона» підбило підсумки роботи в 2010 році. Як повідомив на черговій прес-конференції заступник начальника управління Павло Буланович, минулого року інспекторами разом з міліцією, іншими правоохоронними органами та громадськістю було розкрито понад 8 тисяч порушень природоохоронного законодавства.
З них, підкреслив П. Буланович, понад 1800 порушень є грубими, тобто пов’язаними з незаконним застосуванням громадянами промислових та інших заборонених знарядь лову.
Крім того, під час рейдів, проведених на ринках та в інших місцях торгівлі водними живими ресурсами, виявлено 1878 випадків порушень чинного законодавства. При цьому вилучено понад 23 тонни водних живих ресурсів, які продавалися без наявності у продавців документів, що підтверджують законність їх придбання, а також сертифікатів якості на реалізований товар.
Загалом же за минулий рік вилучено понад 40 тонн водних живих ресурсів, виловлених з порушеннями чинного законодавства, та понад 5 тисяч одиниць незаконно застосованих і заборонених знарядь лову. Порушникам пред’явлено 928 позовів про відшкодування збитку, завданого рибному господарству України, на загальну суму понад 400 тисяч гривень, а також накладено штрафів на суму понад 820 тисяч гривень.
За 37 найгрубішими порушеннями до слідчих органів передано матеріали щодо притягнення 56 браконьєрів до кримінальної відповідальності за незаконне заняття рибним промислом.
Характерно, що, незважаючи на вживані заходи, зокрема притягнення порушників до адміністративної та кримінальної відповідальності, кількість правопорушень із року в рік залишається практично на тому самому рівні. На думку П. Булановича та інших відповідальних працівників управління «Західно-Чорноморська держрибоохорона», багато в чому це пов’язано з тим, що досі не ухвалено закон про рибне господарство України. А міри покарання за завдання збитків водним живим організмам країни залишаються досить-таки м’якими.
П. Буланович повідомив також, що Комітет рибного господарства України виділив для потреб управління три автомобілі та кілька сучасних моторних човнів. А це дозволить підвищити якість рибоохоронних заходів – як з боку берегової лінії, так і на воді.
Йшлося на прес-конференції і про екологічні проблеми регіону, зокрема на озері Сасик. Відповідаючи на запитання нашого кореспондента про доцільність ліквідації дамби, яка відокремлює озеро від моря, Павло Буланович заявив, що проблема ця надумана.
– Якщо ви помітили, про неї починають говорити під час чергової передвиборної кампанії. Політики різних рівнів намагаються на цій проблемі нажити собі політичний капітал, заручитися підтримкою виборців, – констатував він. – А після закінчення виборів усе стихає. Крім того, коштів, що потрібні на «роздамбування» та з’єднання озера з морем, немає ні в обласному, ні в державному бюджетах.
З іншого боку, на думку П. Булановича, за минулі десятиріччя в озері склалася своя екосистема, зі своєю фауною та флорою.
– Якщо ж з’єднати озеро з морем, потрібні будуть десятиріччя, щоб відновилася первісна екосистема в цій водоймі. І невідомо ще, як це позначиться на довкіллі, які втрати понесе рибне господарство та жителі цього району, – сказав він.
Окреме питання – зариблення водойм. Як повідомив журналістам заступник начальника управління з відтворення водних живих ресурсів Юрій Лукаржевський, минулого року до промислових водойм регіону було запущено близько 21 мільйона штук цінних видів риб, що вселяє надію на одержання з кожного гектара водного дзеркала гарного «урожаю».
У прес-конференції також брав участь голова обласної ради профспілок працівників рибного господарства України Анатолій Ісаєнко. Він розповів журналістам про плани роботи очолюваної ним організації в нинішніх умовах, поділився своїми міркуваннями щодо необхідності консолідації працівників галузі.
А. Ісаєнко також відповів на запитання нашого кореспондента щодо заробітної плати рибалок, яка, за даними облстату, найнижча в регіоні.
– Ми вивчали цю проблему й дійшли висновку, що не все так просто, як може здатися, – сказав Анатолій Опанасович. – Справа в тому, що в середовищі рибалок встановилася порочна практика реалізувати добуту рибу перекупникам за ринковою ціною, ніде це не фіксуючи, а звітувати за її здавання за ціною набагато нижчою. У результаті левова частка від цих сум осідає в кишенях рибалок. Статистика ж фіксує лише зарплату, отриману в касі підприємства. Тому й виходить, що офіційно дохід працівників галузі найнижчий у регіоні. Але чи так це?
Слова А. Ісаєнка підтвердили й офіційні особи управління «Західно-Чорноморська держрибоохорона». Зокрема, П. Буланович заявив, що у зв’язку із несумлінним виконанням договірних зобов’язань до рибодобувної організації на одній з водойм було застосовано таку санкцію, як скасування роботи в режимі спеціального товарного рибного господарства.
Під час прес-конференції її учасники відповіли й на інші запитання журналістів, що стосуються поліпшення роботи рибної галузі регіону.
