Минулого року в центрі селища по вулиці Леніна здали в експлуатацію новий житловий будинок. Микола Прокоф’єв будував його кілька років. Варто сказати, що будинок вдало вписався в забудову селища. Торік розпочато спорудження ще чотирьох власних будинків. Один із них – по вулиці Карначова. До речі, тут споруджують оселю з нетрадиційних для півдня матеріалів. Навіть узимку будівництво не припиняється, оскільки основний будівельний матеріал – дерево. Це нововведення зацікавило тутешніх мешканців. Тому вони з цікавістю стежать за роботою досвідчених майстрів із Закарпаття. В районі ж звикли, як кажуть, з діда­прадіда використовувати для будівництва глину і пісок, якими багата наша земля.

2011 року приємна подія сталась у молодої сім’ї Новіцьких, яка кілька років тому переїхала із села Неділкового до Саврані. Зміну місця проживання пояснюють тим, що тут і роботу можна підшукати, і для малюків – а їх у батьків четверо – дитсадок є. Оксана та Сергій спочатку винаймали квартиру. За кілька років змінили декілька адрес. Зрозуміли: кревні із власного бюджету осідають у чужій кишені. Тоді й задумались про свій будинок. Було бажання власноруч побудувати його, як це зазвичай заведено у сільській місцевості. З роками тут склалась така традиція: за кошти, що подарували молодятам на весіллі, розпочинали будувати оселю. До толоки долучалась вся рідня, а то й село. Тож за кілька років подружжя вже мало власний дім. Коли спочатку Оксана і Сергій почали підраховувати, скільки коштуватиме будівництво оселі, настрій змінився. Напевне, ця традиція залишиться у минулому, адже нині будматеріали в такій ціні, що тільки заможні люди можуть собі дозволити таку розкіш, як спорудження власного житла. Оксана і Сергій із тих, що, як кажуть, живуть від зарплати до зарплати і ледве зводять кінці з кінцями.

Щодо будівництва, то в районі є можливість і придбати всі необхідні матеріали, і знайти хороших майстрів, що працюють у приватних бригадах. Працюють також спеціалізовані магазини із довезенням на замовлення всього необхідного. Зокрема, на базарі реалізується цегла. І червона, і облицювальна. Та й все сантехнічне «начиння» також є. Навіть із­за кордону привезуть, якщо забажаєте. Тобто система забезпечення будматеріалами налагоджена нині дуже добре. У багатьох громадах проблема з грішми.

Наприклад, спорудження лише стін із цегли може коштувати до 30 тисяч гривень. А потрібні ще і дах, і вікна та двері, а скільки ще опоряджувальних робіт! Коротко кажучи, виходить солідна сума із чотирма­п’ятьма нулями.

Таким сім’ям, як Но­віцькі, про кам’яний будинок можна тільки мріяти. І все ж доля їм усміхнулася. Оксана вважає щасливою ту мить, коли довідалась про можливість скористатись кредитом, що надається для молодих родин за програмою кредитування індивідуального житлового будівництва та придбання житла у сільській місцевості. Таку послугу надає, зокрема, фонд «Власний дім», що діє в Україні в межах цієї програми. Варто зазначити, що в районі вже склались добрі ділові відносини як із обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, так і з його директором – Миколою Глембовським. Як повідомила завідувачка сектору регіонального розвитку, містобудування та архітектури райдержадміністрації Галина Гуцол, за десять років послугами фонду «Власний дім» скористалися 39 наших земляків. Вони отримали кредити на загальну суму 1 мільйон 152 тисячі 122 гривні. Минулого року на придбання вторинного житла прокредитовано дві родини на суму 95 тисяч гривень. Одна з них – Новіцьких.

– Ми вдячні всім, хто посприяв нам у оформленні цього кредиту, до того ж безвідсоткового, – сказала моя співрозмовниця Оксана Новіцька. – Ми тепер почуваємось щасливими, адже маємо змогу господарювати у власній оселі, яку придбали минулого року. Звісно, вона не нова, і ще треба докласти зусиль, щоб зробити ремонт. Але ж важливо те, що в нас вже є надійний дах над головою. До того ж тут є підсобні приміщення, де тримаємо корову, свиней, – радіє господиня.

Навесні сім’я чекає поповнення, тож малюк буде повноправним членом родини, що мешкає в Саврані у власному будинку вже за новою адресою.

У селі поступово змінюється традиція, і молодята здебільшого купують собі житло. Коли немає коштів побудувати будинок, ремонтують та переобладнують старі помешкання, яких у продажу нині доволі. Так значно дешевше виходить.