Так багато знаків питання…
Коли заїжджаєш у село Петрівське, то перше, що впадає у вічі, – добротні тваринницькі приміщення, розташовані обабіч центральної вулиці. Ціле містечко із шести ферм з літніми вигонами та скирдами соломи нагадують старі й добрі колгоспні часи, коли жодне село не уявлялося без череди корів, відгодівлі бичків та свиней. Все це сьогодні зберегли у ТОВ «Дружба народів», яким керує Тетяна Максимівна Огородник. І хоч чисельність поголів’я тут не дуже велика – дещо більше 600 голів великої рогатої худоби та 550 свиней – нині такою кількістю в області не можуть похвалитися навіть деякі райони.
На момент нашого приїзду керівниці в господарстві не було, жінка саме подалася до Одеси у числених справах. За її дорученням з роботою тваринників ознайомила економіст Світлана Васильчук. Ця людина добре знається на діяльності ферм, оскільки за сумісництвом працює ще й зоотехніком.
– Наше товариство має статус племзаводу, – зауважила Світлана Павлівна. – Вирощується елітне поголів’я бичків, корови в нас чорнорябої української молочної породи, відзначаються високою продуктивністю. Наприклад, за минулий рік від однієї надоїли майже 4 тисячі 700 літрів молока. Звичайно, це не рекорд, були й кращі показники. Радує те, що вже чотири роки наші доярки не знають ручної роботи, адже процес доїння механізований, немає потреби носити важкі відра та бідони. По спеціальній системі молоко одразу ж потрапляє до двох холодильників. Щодня його забирають представники одеської компанії «Агромарин».
– В селі є немало бажаючих працювати біля корів, та в нашому господарстві їх доглядають всього 8 доярок, – долучається до розмови завідувачка ферми Тетяна Хомик. – Я сама вже майже десять років тут труджуся – спочатку на охолодженні молока, згодом – на видачі фуражу. Всі дуже дорожать своїм робочим місцем, бо ж заробити в селі хоч якусь копійчину не так і легко. Тим паче що «Дружба народів» – єдине сільськогосподарське підприємство в Петрівському.
Крім ведення тваринництва господарство займається обробітком землі. Орендуючи майже дві тисячі гектарів пайової ріллі, вирощують традиційні для нашої зони культури. Для цього мають всю необхідну техніку як вітчизняного, так і закордонного виробництва. Важливо, що у товаристві отримують постійну роботу 75 працівників, а всього на території сільради проживає понад 600 громадян. Звідси можна мати уявлення про те, яке соціально важливе значення має функціонування господарства. Хоча, як зазначив керуючий «Дружби народів» Анатолій Огородник, з кожним роком все складніше отримувати фінансовий результат від роботи на землі та на фермі.
– Погляньте, що діється: ціни на пальне, добрива, запчастини ростуть, а на готову продукцію сільськогосподарського виробництва навпаки – падають, – з болем у серці говорить Анатолій Михайлович. – Чому домашнє молоко на базарі коштує 78 гривень за літр, а у нас приймають удвічі дешевше – по 3,70? Хто ж вирощуватиме свиней та бичків, коли замість прибутку отримує самий клопіт і фінансові збитки? Ми ще утримуємо тваринництво, як то кажуть, з інерції. Бо найлегше збути поголів’я, здати на металобрухт конструкції, розвалити приміщення, що зберігалися не один десяток років. Але куди ж подітися людям, де вони працюватимуть? Так багато знаків питання, а відповіді на них доводиться шукати самому. Та й взагалі, у мене таке враження, що цим переймаються тільки сільські жителі, державним мужам до наших турбот діла нема. Україна споконвіку була аграрною державою, а село – її основою. Чому ж до аграріїв і сільчан таке ставлення?
Олена ХАРЧЕНКО,власкор «Одеських вістей»,Великомихайлівський район
З власним цукром?
За останні чотири роки Одещина втратила цукрову галузь, але минулого року з приходом нових власників на ЗАТ «Заплазький цукровий завод», який очолює Сергій Хоменко, розпочалося її планове відродження. Нещодавно у Зеленогірському відбувся семінарнавчання щодо вирощування цукрових буряків з керівниками господарств Одеської, Кіровоградської, Миколаївської та Вінницької областей, що увійшли до зони бурякосіяння заплазьких цукроварів.
Про важливість цієї зустрічі засвідчила присутність на нараді першого заступника начальника Головного управління агропромислового розвитку ОДА Івана Панчишина, провідних науковців Інституту цукрових буряків УААН та понад ста сільгоспвиробників.
Розпочавши нараду, Іван Панчишин окреслив першочергові завдання, виконання яких забезпечить якісну сівбу цукристих, заводчан – високоякісною сировиною та успішним проведенням сезону цукроваріння, а загалом – відродження цієї важливої галузі на Одещині.
Про її перспективи та формування зони бурякосіяння розповів заступник гендиректора з питань сировини Валентин Рубльов. Досвідчений фахівець поінформував, що з жовтня минулого року керівництво цукрового заводу уже підписало договори контрактації з сільгоспвиробниками на вирощування цукристих на загальній площі 4,7 тис. га. Бурякосіючі господарства прокредитовані майже на 13 мільйонів гривень, закуплено і відпущено їм (під майбутній врожай) тисячу тонн аміачної селітри, надано безвідсоткові кредити на придбання чотирьох сіялок УПС12. Кредитується і купівля високоякісного насіннєвого матеріалу. На час бурякозбирання завод своєю технікою забезпечить вивезення сировини з полів. Планується заготовити і переробити за сезон 210 – 240 тисяч тонн солодких коренеплодів.
Заплазький цукровий завод, де трудитиметься в сезон понад 750 робітників, залишається одним з основних джерел надходжень до бюджету. На цьому наголошувала голова райради Євдокія Байдиш, яка висловила впевненість, що восени ми будемо з власним цукром.
З великою цікавістю аграрії вислухали виступи вчених Інституту цукрових буряків УААН Ярослава Цвея, Вадима Іваніка, Ярослава Макухи та Василя Саблука, котрі ознайомили присутніх з технологією вирощування цукристих у степовій зоні із застосуванням ефективнішої технології. Присутні на нараді представники низки компаній запропонували землеробам насіння зарубіжної та вітчизняної селекції.
Керівник ф/г «Гранат», депутат обласної ради Анатолій Артеменко відзначив, що всебічно підтримує нових власників заводу, які налагоджують з сільгоспвиробниками дружні партнерські відносини. На його думку, у подальшому сприятиме цьому обласна програма відродження буряківництва. Заступник начальника Головного управління ОДА Іван Панчишин додав, що облдержадміністрація планує у поточному році винести цю програму на розгляд сесії обласної ради. Схвальні слова з приводу відродження буряківництва також висловили голова СТОВ «Куяльник» Котовського району, депутат облради Анатолій Возіян та фермер з Кривоозерського району Миколаївської області Михайло Савчук.
Юрій ФЕДОРЧУК,власкор «Одеських вістей»,Любашівський район
