Незважаючи на тяжкі погодні умови минулого року – тривалу літню посуху, хлібороби Одещини провели сівбу озимини на площі 821,8 тис. гектарів.
А потім вдарила зима. Посіви загинули майже на двохстах тисячах гектарів – майже на кожному четвертому. Мороз знищив понад 40 відсотків озимого ячменю.
Такі неординарні обставини змусили терміново вносити корективи. Під яровий ячмінь було відведено 188,1 тис. гектарів, під кукурудзу на зерно – майже двісті тисяч, під горох – 57,9 тис. гектарів. Розширено площі під овес, гречку, просо, сорго та рис. Яровий клин уперше за багато років зайняв понад мільйон гектарів ріллі.
У березні та квітні не випала й половина середньорічних опадів. Нове лихо… Що ж селяни висунули проти таких жорстоких примх погоди? Збережені посіви озимих було підживлено, проведено обробку гербіцидами, застосовувалися препарати для захисту рослин.
За розрахунками фахівців, на проведення тільки весняного комплексу польових робіт аграріям потрібно було вишукати 2,3 млрд гривень. І знову постало питання про великі кредити. Сільгоспвиробники залучили позик на суму понад 320 млн гривень, що значно більше, ніж роком раніше. Але ж кредити взято під досить високий відсоток, і під заставу найліквідніших основних фондів.
У посуху могло допомогти зрошування. Проте від колишньої системи поливу залишилися лише окремі ділянки. Та і якість води викликає нарікання.
І не дивно, що по допомогу до облводгоспу звернулися лише 208 замовників. З малими площами. І тільки в чотирьох районах – Кілійському, Ізмаїльському, Біляївському та Овідіопольському. Але, як заявив один фермер із Біляївського району:
– Поливатимемо, аж поки не скінчаться гроші. А їх у нас мало.
Читачі знають, що держава виділяє компенсацію за загиблі посіви.
Так, винесено Постанову Кабінету Міністрів України від 19.03.2012 року, № 278 «Питання надання державної підтримки галузі рослинництва для пересіву у 2012 році озимих зернових культур». Але у встановлений час у нашій області лише 152 господарства звернулися із заявками на одержання відповідних коштів. Пройшли через «сито» районних комісій іще менше – 112, із заявленою площею 33,1 тис. гектарів. У чому ж справа?
– Ви зазирніть в умови видавання цієї компенсації – й матимете відповідь на багато які запитання, – порадив мені один фермер.
Справді, умови досить строгі. Скажімо, для підтвердження факту знищення посівів потрібно зазначити номери відповідних ділянок у земельному кадастрі. Але багато які господарства формувалися ще до 2003 року, коли такі дані не надавалися. І їх немає сьогодні в Поземельних книгах. Отже, потрібно проходити процедуру одержання номерів, а це час і гроші. Далі. Компенсація видається тільки в тому разі, якщо поле пересіватиметься зерновими культурами. А якщо вирішили залишити його під пар або трави, то виходьте із черги, грошей не одержите.
Але й це ще не все. Будьте ласкаві дати довідку з органів податкової держслужби та Пенсійного фонду України, що немає заборгованості за сплатами, зокрема за податком із доходів фізичних осіб, що працюють у господарстві. Та ще подайте підтвердження контрольнонасіннєвої інспекції, що сіяли насінням не нижче другої репродукції.
Ось чому багато які господарства на оголошену компенсацію просто махнули рукою.
А «щасливчикам» іще треба дочекатися цих коштів із бюджету. Надворі кінець травня. Всі пересівальні роботи давно завершено…
