Одеська область є одним з найперспективніших рибогосподарських регіонів і посідає друге місце за обсягом вилову риби в Україні. Потенційна можливість розвитку рибної галузі нашої області обумовлена наявністю комплексу умов для її розвитку, включаючи велику кількість рибогосподарських водойм. Враховуючи сприятливе становище, вони повинні забезпечити стабільно високі вилови рибних ресурсів.

В останні роки позначилася тенденція відтворення та випуску в водойми ляща та судака, що здійснюють АРК «Придунайська нива», ЗАТ «Одесарибгосп». Надзвичайно актуальною проблемою є удосконалення робіт щодо формування генетичних стад: чорного амура, сома, осетрових, лина. У перспективі планується відтворення інших видів – щуки, сома та інших, що відповідає завданням загальнодержавної програми розвитку рибного господарства України.

Незважаючи на позитивні моменти та плани, сучасний стан рибного господарства області не зовсім відповідає потенційним можливостям регіону у цій галузі. Про це свідчить аудиторське дослідження, яке було нещодавно проведене аудиторами Державної фінансової інспекції в Одеській області.

Упродовж 2008 – 2011 років на виконання державних програм «Відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово­Чорноморському басейні» та «Селекція у рибному господарстві» було спрямовано 2 мільйони гривень з Державного бюджету.

Аудитори надали оцінку ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на заходи, пов’язані із відтворенням, охороною та селекцією водних живих ресурсів, а також визначили причини, які негативно впливають на виконання бюджетних програм.

Серед багатьох проблем аудитори визначили зменшення в останні роки обсягів зариблення водойм. На сьогодні нерестово­виросні господарства перебувають у хронічно незадовільному стані. Це відбувається через відсутність замовлення на зариблення водойм області та різке скорочення потреб у рибопосадковому матеріалі ставкових господарств.

Темпи оновлення матеріально­технічної бази органів рибоохорони, як вважають аудитори, є незадовільними.

У 2011 році за фактами грубих порушень правил рибальства територіальними відділами держрибохорони направлено документи до правоохоронних органів для вирішення питання щодо притягнення порушників до кримінальної відповідальності за 31 справою на 50 осіб. Вилучено 27,6 т незаконно виловленої риби.

Загалом за 2008 – 2011 роки таких порушень встановлено – 6704. За фактами зазначених порушень у порушників вилучено 96,8 т водних біоресурсів.

Аудит засвідчив, що судна та інші плавзасоби мають майже 90% зносу, половина автотранспорту експлуатується більше 15 років, плавзасоби морально і фізично застаріли. За такої технічної оснащеності, при тому що на одного рибоінспектора в середньому припадає 2206 га озер, лиманів та 200 кв. км площі морських районів, неможливе належне виконання завдань, поставлених перед «Західно­Чорноморською держрибоохороною» та її відділами.

Інспекторський склад «Західно­Чорноморської держрибоохорони» забезпечений службовою зброєю (пістолети «тт», револьвери «наган» та автомати АКМ). За результатами балістичної експертизи 4 одиниці пістолетів «тт» та 11 одиниць пістолетів «наган» непридатні до використання. Вищезазначена зброя (за винятком автоматів АКМ) довоєнних та післявоєнних часів (1917 – 1952 рр. випуску). На сьогоднішній день зброя фізично та морально застаріла і не відповідає необхідним умовам її експлуатації.

Не в задовільному стані перебуває і техніка маломірного флоту (2 катери та 11 човнів). На початок 2012 року із 13 плавзасобів лише 5 одиниць в робочому стані.

Взаємодія між судовими і правоохоронними органами та органами рибоохорони, у зв’язку з неврегульо­ваністю чинного законодавства перебуває на низькому рівні. Як наслідок – судові та правоохоронні органи не інформують рибоохорону щодо прийнятих рішень, що погіршує якість проведення претензійно­позовної роботи. В результаті бюджетом втрачаються фінансові ресурси та зростають обсяги браконьєрства.

У 2011 році на порушників правил рибальства судами та органами рибоохорони було накладено 803,5 тис. грн штрафів, із яких лише 32% стягнуто. За 815 справами нараховані збитки на загальну суму 651,6 тис. гривень.

Також існує багато проблемних питань, які виникають в органах рибоохорони при здійсненні контролю за ходом розгляду справ у судах та слідчих органах, а саме: рішення (постанови) судів про притягнення порушників до адміністративної відповідальності та постанови слідчих правоохоронних органів про порушення (або відмову у порушенні) кримінальної справи надходять до територіальних відділів зі значним запізненням після їх винесення або взагалі не надходять.

Неврегульованість нормативно­правового забезпечення та діюча система контролю за використанням земель водного фонду та водних об’єктів не дозволяє в повній мірі створити необхідні умови для їхньої охорони, раціонального використання та відтворення, а також має негативний вплив на їх використання.

Сьогодні рибне господарство потребує істотної допомоги. Негативні зміни, що останнім часом склалися в навколишньому природному середовищі, спонукають суспільство віддавати перевагу заходам, спрямованим на охорону й відтворення водних живих ресурсів.

Щоб виправити ситуацію, на думку аудиторської групи, належить підвищити рибопродуктивність внутрішніх водойм до рівня, який забезпечується їхньою кормовою базою, за рахунок покращення екологічного стану озер та лиманів, здійснити селекційно­племінну роботу в риборозплідниках на сучасному науковому рівні за умови фінансування цих робіт із боку держави та зариблення у науково­обґрунтованих обсягах.

Однак істотно поліпшити ситуацію тільки за рахунок Державного бюджету в даний час неможливо. Поліпшення ситуації на водоймах у значній мірі залежить від діяльності органів рибоохорони, спрямованої на збереження та відтворення водних живих ресурсів.