Зухвале викрадення і вбивство з особливою жорстокістю ренійського підприємця Бориса Іванова сколихнули весь Придунайський регіон. Резонанс, який викликав цей злочин, посилився ще й тому, що аналогічне злодійство – вбивство голови СВК «Новосільське», депутата Ренійської райради Михайла Кокоша у вересні минулого року дотепер залишається нерозкритим, нелюди гуляють на волі. А, коли так, місцеве населення ставить страшне запитання: хто наступний?
Сьогодні все частіше звучать слова про те, що до нашої країни повертаються бандитські 90-ті роки. Тривога людей змусила голову Ренійської райдержадміністрації Василя Арнаута терміново зайнятися пошуком шляхів протистояння криміналу. З його ініціативи було проведено розширену нараду за участю правоохоронних і судових органів, підприємницького співтовариства, органів місцевого самоврядування, громадських організацій.
– Як відомо, Ренійський район – один із найбільш криміналізованих в Одеській області, – сказав В. Арнаут, відкриваючи нараду. – Злочинність кидає виклик, і наша відповідь на нього має бути адекватною. Я запросив на цю зустріч куратора МВС щодо Ренійського району, але він чомусь не приїхав – дуже шкода. Ми хочемо, щоб обласна влада і силові структури почули нашу тривогу, але, очевидно, вони ще не пройнялися станом справ у районі… Ось чому доводиться пам'ятати: якщо ми не будемо діяти разом, спільно, то бажаного результату не досягти.
Зрозуміло, присутні активно цікавилися тим, як просувається розслідування щодо вбивств М. Кокоша і Б. Іванова. Однак заступник начальника Ренійського РВ ГУМВС Артур Гладкий відмовився задовольнити резонну цікавість аудиторії, посилаючись на таємницю слідства. Він відзначив лише, що розслідування щодо цих кримінальних справ перебуває під контролем міністра внутрішніх справ, у роботі задіяні фахівці обласного рівня. Продовжуючи тему, голова Ренійського районного суду Тетяна Бешлієва заявила, що, судячи з усього, убивці М. Кокоша – не із числа місцевих жителів:
– Вони досить вільно приїжджають і від’їжджають, адже кордони прозорі, – сказала Т. Бешлієва. – Але я не стала б так критично оцінювати роботу правоохоронних органів: за останній час чотири вбивства в нашому районі все-таки розкрито.
У своєму виступі А. Гладкий назвав кілька чинників, які знижують ефективність боротьби зі злочинністю. Наприклад, у районі немає повноцінної патрульно-постової служби – вона неукомплектована:
– У міліції давно відбувається відтік кваліфікованих кадрів, а залучити на службу молодих людей ми не можемо, – зізнався Артур Ігорович. – Якщо у 1995 році в нашому райвідділі було 140 співробітників, то сьогоднішній штат – 86 чоловік, реальна ж чисельність – 72 співробітники. Основні причини нестачі кадрів у МВС – маленька зарплата й відсутність соціальних гарантій. Я не можу пояснити людям, чому вони повинні ризикувати життям за 1800 гривень платні.
Представники громадськості досить прохолодно сприйняли доповідь А. Гладкого.
– Я пам'ятаю часи, коли люди добре знали ім'я та по батькові начальника міліції, – сказав голова Ренійського райкому профспілки працівників держустанов Євген Ломов. – Але за останні роки знецінилися і ця посада, і її кадрове «наповнення». Хто сьогодні згадає на ім’я – по батькові хоч одного начальника міліції з тих, хто змінив один одного за минулі десять років? Вони приїжджають у Рені на короткий час, одержують нові зірочки на погони, а потім ідуть на підвищення до Одеси або ще куди-небудь… А що стосується народних дружин, то туди зараз нікого не заманиш – люди залякані. До того ж, діяльність дружинників навіть не підкріплена правовими гарантіями.
Колективну думку аудиторії висловив голова районної ради ветеранів війни і праці Микола Безруков:
– Під час нашої розмови складається враження, що суспільство живе саме по собі, а міліція – сама по собі. У місті – п'ять дільничників, а де вони? Люди їх не знають. От і немає зв'язку між міліцією і населенням. Серед людей – жахлива бідність, безробіття, безвихідь. А ми хочемо порадитися із цими самими людьми, як нам краще боротися зі злочинністю?..
Незважаючи на напружену атмосферу, нарада все-таки увійшла в конструктивне русло. Учасники зустрічі визнали: неможливо одразу охопити всі проблеми, але для початку необхідно вирішити хоча б два-три конкретні питання. Одне з них – розширення відеоспостереження на території міста й району. План дій був ухвалений практично одностайно: підприємці погодилися профінансувати придбання відеокамер, а органи місцевого самоврядування і райвідділ міліції взяли на себе організаційне виконання цього рішення.
